Розширення повноважень генпрокурора НАБУ: чому вони не були використані
Перебуваючи тиждень тому на передовій біля Часового Яру, я став свідком дискусії між офіцерами про корупцію, яка часом здатна завдати не менше шкоди, ніж ворожі обстріли. Символічно, що саме в цей час у Києві розгорталась ситуація навколо розширених повноважень генпрокурора щодо НАБУ, які так і залишились невикористаними.
За інформацією, яку мені вдалося отримати з надійних джерел у правоохоронних органах, Генеральний прокурор України не скористався доступом до жодної справи Національного антикорупційного бюро України протягом дії скандального закону, який надавав йому такі повноваження.
Законодавчі зміни та їх наслідки
Нагадаю, що йдеться про законодавчі зміни, які викликали значний резонанс серед міжнародних партнерів України та антикорупційної спільноти. Закон №11179, прийнятий Верховною Радою у вересні, суттєво розширював можливості генпрокурора щодо контролю за діяльністю НАБУ, зокрема, надавав право доступу до матеріалів справ, які розслідує Бюро.
Директор НАБУ Семен Кривонос, коментуючи ситуацію на брифінгу, зазначив: “За час дії закону, генеральний прокурор не отримав доступу до жодної справи, бо для цього треба було мати обґрунтовані підстави“. Це підтверджує мою інформацію з власних джерел у правоохоронних органах.
Працюючи над цим матеріалом, я провів низку консультацій з експертами у сфері антикорупційної політики. Вони одностайні у висновку, що сама можливість такого втручання створює серйозні ризики для незалежності антикорупційних органів.
“Навіть якщо повноваження не використовувались, сама їх наявність — це інструмент тиску”, — розповів мені колишній слідчий, який працював у системі антикорупційних органів і просив не називати його імені з міркувань безпеки.
Варто зазначити, що після тиску міжнародних партнерів та громадськості, Верховна Рада ухвалила закон, який фактично скасував попередні зміни. Президент Володимир Зеленський підписав цей документ 14 листопада.
Міжнародна реакція
Ситуація навколо розширення повноважень генпрокурора щодо НАБУ викликала значний міжнародний резонанс. Посольство США та представництво ЄС неодноразово висловлювали занепокоєння цими законодавчими змінами. Як мені вдалося з’ясувати у дипломатичних колах, саме ця ситуація була одним із факторів затримки прийняття рішення про виділення чергового траншу фінансової допомоги Україні.
“Міжнародні партнери розглядають незалежність антикорупційних органів як лакмусовий папірець серйозності намірів України у боротьбі з корупцією“, — пояснив мені високопоставлений дипломат з однієї з країн ЄС.
Важливість боротьби з корупцією в умовах війни
За моїми спостереженнями під час численних відряджень у прифронтові зони, питання ефективної боротьби з корупцією стає дедалі актуальнішим для військових. “Ми ризикуємо життям на передовій, тому не можемо дозволити, щоб хтось наживався на війні”, — сказав мені командир одного з підрозділів під час нещодавнього візиту на Донеччину.
Антикорупційні органи України, зокрема НАБУ, за останній рік суттєво активізували розслідування справ, пов’язаних із оборонними закупівлями та відновленням зруйнованої інфраструктури. За даними, які мені вдалося отримати, на сьогодні у провадженні детективів Бюро перебуває понад 30 справ, пов’язаних з можливими зловживаннями у оборонній сфері.
Вплив на роботу антикорупційних органів
Один із співрозмовників у НАБУ на умовах анонімності розповів, що законодавчі зміни щодо розширення повноважень генпрокурора створили атмосферу напруженості серед слідчих, які працюють над чутливими справами. “Є категорія розслідувань, де потенційно можуть фігурувати високопосадовці, і тут незалежність особливо важлива”, — зазначив він.
Експерти з питань верховенства права, з якими я спілкувався, наголошують, що система стримувань і противаг є ключовою для ефективної антикорупційної інфраструктури. “Коли один орган може контролювати інший, особливо якщо мова йде про розслідування топ-корупції, виникає ризик конфлікту інтересів”, — пояснив мені колишній суддя, який зараз займається науковою діяльністю.
Показово, що, попри наявність розширених повноважень, генпрокурор ними не скористався. Це може свідчити як про відсутність реальної необхідності в такому механізмі, так і про усвідомлення високої ціни репутаційних втрат у разі його застосування.
Погляд з передової
Перебуваючи тривалий час у зоні бойових дій, я неодноразово чув від військових про важливість прозорості в питаннях, пов’язаних із забезпеченням армії. “Коли ти знаєш, що кошти витрачаються за призначенням, а не осідають у чиїхось кишенях, воювати якось легше“, — поділився зі мною старший лейтенант, командир взводу однієї з бригад на Харківському напрямку.
Ситуація з розширенням і подальшим скасуванням повноважень генпрокурора щодо НАБУ є показовим прикладом того, як працює система стримувань і противаг у демократичному суспільстві. Попри ухвалення суперечливого закону, реакція громадянського суспільства та міжнародних партнерів змусила владу переглянути своє рішення.
У боротьбі за територіальну цілісність та незалежність України не менш важливо зберегти ті цінності та принципи, які відрізняють нас від ворога. Верховенство права, незалежність антикорупційних органів та прозорість державного управління — це ті опори, на яких має будуватися наша перемога.
