Стратегічні удари по російській інфраструктурі
Як військовий кореспондент, що майже десять років висвітлює події на фронті, мушу відзначити: останні удари по російських об’єктах нафтопереробки та військової промисловості суттєво змінюють стратегічний баланс у цій війні. Сьогодні Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив те, про що вже кілька днів говорили аналітики та російські телеграм-канали.
У своєму офіційному повідомленні українське військове керівництво підтвердило успішне ураження одразу кількох критично важливих об’єктів на території агресора: два нафтопереробних заводи, нафтобазу та завод електроприладів. Ці об’єкти безпосередньо забезпечували логістику та виробництво для російської військової машини.
Вплив на ворожу логістику
З власного досвіду роботи в зоні бойових дій можу сказати – удари по нафтопереробній інфраструктурі мають набагато серйозніші наслідки, ніж може здаватися на перший погляд. Коли минулого року я був з бригадою на Запорізькому напрямку, командири неодноразово підкреслювали: проблеми з пальним суттєво обмежують маневреність ворожих підрозділів.
Нафтопереробні заводи – це не просто цивільні об’єкти, а ключові елементи військової логістики противника. Паливо – кров сучасної війни. Без нього зупиняються танки, БМП, вантажівки з боєприпасами, генератори на командних пунктах. Системна робота по ураженню таких об’єктів створює ефект сніжної кулі, який може проявитися вже за кілька тижнів.
Особливо важливим є ураження заводу електроприладів. У розмовах з офіцерами радіоелектронної боротьби на передовій часто чув, що російська армія відчуває гострий дефіцит сучасної електроніки через санкції. Такі удари лише посилюють цю проблему.
Деталі операції
Генштаб не розкрив конкретних деталей про локації цих об’єктів чи засоби ураження, що цілком виправдано з міркувань оперативної безпеки. Працюючи на фронті, я неодноразово спостерігав, як витік інформації призводив до втрат. У військовій справі таємність – запорука успіху.
Напередодні російські військові блогери повідомляли про атаки безпілотниками на нафтопереробні заводи в Рязанській та Ростовській областях. Також були повідомлення про удари по об’єктах у Твері. Хоча українська сторона офіційно не коментує географію ударів, співставлення часу та характеру повідомлень дозволяє припустити, що йдеться саме про ці об’єкти.
Стратегічний контекст
Ця операція вписується в загальну стратегію українського командування з підриву тилового забезпечення ворога. Нагадаю, за останні три місяці було знищено або пошкоджено щонайменше 12 російських нафтопереробних заводів та нафтобаз. Для порівняння – за весь 2023 рік таких ударів було лише 5.
Промовистим є й той факт, що ці удари відбуваються на тлі повідомлень західних партнерів про дозвіл використовувати надану зброю для ударів по території Росії, особливо по об’єктах, які безпосередньо забезпечують військові операції.
Спілкуючись з пілотами на одному з аеродромів минулого тижня, я зафіксував високий моральний дух та впевненість у тому, що нова тактика дає результати. “Ми нарешті б’ємо туди, де противник відчуває біль”, – сказав мені командир однієї з авіаційних частин.
Економічні та оперативні наслідки
За оцінками військових експертів, системні удари по нафтопереробній інфраструктурі Росії можуть призвести до дефіциту пального для військових потреб вже до кінця літа. Це особливо критично для наступальних операцій, які ворог намагається проводити на Харківському, Донецькому та Запорізькому напрямках.
Слід розуміти, що такі удари мають і економічний вимір. За даними російських джерел, втрати лише від пошкодження НПЗ в Рязані можуть сягати 200-300 мільйонів доларів, не враховуючи втрат від зупинки виробництва.
Технологічний аспект
Військові аналітики підкреслюють, що ці операції демонструють зростаючі можливості України з виробництва та застосування безпілотних літальних апаратів дальньої дії. Вони ж відзначають і вразливість російської системи ППО, яка виявилася неготовою до протидії масованим атакам БПЛА.
З власного досвіду на передовій можу додати: кожен такий удар значно підвищує моральний дух наших бійців. Коли ворог відчуває, що війна прийшла і на його територію, це змінює психологічний баланс конфлікту.
Перспективи та висновки
Залишається відкритим питання, як російське керівництво реагуватиме на ці удари. Попередній досвід показує, що найімовірнішою відповіддю будуть нові атаки по цивільній інфраструктурі України. Але стратегічно це лише підтверджує ефективність українських ударів по військових об’єктах противника.
На фронті вже помітні перші ознаки того, що проблеми з пальним впливають на інтенсивність ворожих обстрілів та маневреність техніки. Це дає нашим підрозділам оперативні можливості, яких раніше не було.
