Штрафи торговельним мережам за ухилення через ФОП: сім компаній покарано
Як досвідчений журналіст, який висвітлює різні аспекти української дійсності, включаючи економічні питання, я підготував аналітичний матеріал про важливе фіскальне розслідування.
Державна податкова служба виявила схему ухилення від сплати податків, яку використовували сім великих торговельних мереж України. За результатами перевірок компаніям було нараховано штрафні санкції на загальну суму понад 212 мільйонів гривень.
За даними податкової, схема була досить проста, але ефективна: торговельні мережі оформлювали своїх працівників як фізичних осіб-підприємців, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. Фактично, ці ФОПи продовжували виконувати ті ж самі функції, що й наймані працівники, але компанії економили на податках та єдиному соціальному внеску.
Перевірки виявили, що мережі використовували понад 4000 ФОПів. Більшість із них були оформлені на третій групі спрощеної системи оподаткування, що дозволяло сплачувати лише 5% податку від доходу без ПДВ або 3% з ПДВ, замість 18% податку на доходи фізичних осіб та 22% ЄСВ, які сплачуються з заробітної плати найманих працівників.
“Подібні схеми завдають значної шкоди державному бюджету та системі соціального захисту”, – зазначив один із представників податкової служби в коментарі для ЗМІ. За його словами, мережі цілеспрямовано створювали ілюзію підприємницької діяльності, тоді як насправді йшлося про класичні трудові відносини.
Ознаки фіктивного підприємництва
Під час перевірок податківці аналізували не лише документи, але й реальні умови роботи ФОПів. Серед основних ознак фіктивного підприємництва були виявлені: чіткий графік роботи, відсутність самостійності у прийнятті рішень, використання обладнання та приміщень торговельних мереж, підпорядкування керівництву компаній.
Експерти ринку зазначають, що подібна практика була досить поширеною в українському рітейлі протягом останніх років. Це дозволяло мережам знижувати операційні витрати в умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності. Однак така “оптимізація” створювала нерівні умови на ринку та позбавляла працівників соціальних гарантій.
“Бізнес має вести свою діяльність прозоро та відповідально. Якщо компанія використовує працю людей, вона повинна належним чином оформлювати трудові відносини та сплачувати всі передбачені законом податки”, – коментує ситуацію голова Української спілки підприємців та промисловців.
Розслідування та наслідки
За інформацією із джерел близьких до розслідування, серед компаній, які потрапили під перевірку, є як національні, так і міжнародні торговельні мережі. Проте Державна податкова служба наразі не розкриває назви порушників, посилаючись на те, що деякі справи ще перебувають на стадії адміністративного оскарження.
Цікаво, що ситуація з масовим використанням ФОПів у торговельних мережах привернула увагу податкових органів після того, як уряд посилив контроль за схемами мінімізації податків в рамках загальної політики детінізації економіки.
Профспілки торговельних працівників давно заявляли про проблему “примусової ФОПізації” у галузі. За їхніми даними, працівників часто ставили перед фактом: або реєструйся як ФОП, або шукай іншу роботу. При цьому люди втрачали право на оплачувані відпустки, лікарняні та інші соціальні гарантії.
Економічні аспекти
Для самих торговельних мереж використання ФОПів замість офіційного працевлаштування давало суттєву економію. За підрахунками експертів, на кожних 100 працівників із середньою зарплатою у 15 000 гривень компанія могла “економити” до 600 000 гривень щомісяця.
Юристи зазначають, що законодавство чітко розмежовує трудові відносини та підприємницьку діяльність. Якщо людина працює за графіком, підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, отримує систематичну винагороду та виконує роботу за певною спеціальністю чи посадою – це ознаки трудових відносин, які повинні бути оформлені відповідним чином.
Питання боротьби з “ФОП-схемами” стає особливо актуальним в умовах воєнного стану, коли держава потребує стабільних податкових надходжень для фінансування оборони та інших критичних потреб.
Експерти прогнозують, що найближчим часом податкова служба може розширити перевірки й на інші галузі, де масово використовуються подібні схеми – від IT-компаній до логістичних операторів.
