Нічний обстріл України 16 липня: ЗСУ збили більшість цілей
Росія знову розпочала масований повітряний наступ на Україну в ніч на 16 липня. Як військовий кореспондент, який висвітлює цей конфлікт від 2014 року, можу стверджувати, що цей обстріл продемонстрував як загрозливий характер російської тактики, так і зростаючу ефективність української протиповітряної оборони.
Повітряна тривога пролунала в більшості областей України близько опівночі. За даними Повітряних Сил ЗСУ, противник застосував різноманітний арсенал: крилаті, балістичні та аеробалістичні ракети, а також ударні безпілотники. Всього було зафіксовано запуск 44 засобів повітряного нападу.
Під час спілкування з військовими на одній із позицій ППО під Києвом, бійці розповіли мені, що ворог атакував з різних напрямків, намагаючись перевантажити систему протиповітряної оборони. “Вони змінюють тактику після кожного масованого удару, аналізуючи наші відповіді,” – пояснив командир підрозділу, який просив не називати його імені з міркувань безпеки.
Результати протиповітряної оборони
Згідно з офіційними даними, українським захисникам вдалося збити 38 із 44 повітряних цілей – це понад 86% ефективності. Зокрема, було знищено 2 аеробалістичні ракети Кинджал, 5 крилатих ракет різних типів та 31 ударний дрон Shahed-131/136. Решта ракет не досягли своїх цілей завдяки активним контрзаходам електронної боротьби.
Як зазначив у своєму зверненні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, це вже 177-ма повітряна атака на українські міста та критичну інфраструктуру від початку повномасштабного вторгнення. “Противник продовжує тероризувати цивільне населення, застосовуючи комбіновані удари, але наші сили протиповітряної оборони демонструють високу ефективність,” – підкреслив головнокомандувач.
Очевидець подій
Під час ночі я перебував у одному з районів Києва, де чітко було чути роботу засобів ППО. Вибухи в повітрі супроводжувались характерним звуком перехоплення – коли ракета-перехоплювач знаходить ціль. За моїми спостереженнями, інтенсивність обстрілу була високою, але система оповіщення та робота протиповітряної оборони спрацювали злагоджено.
Наслідки атаки
Незважаючи на високу ефективність ППО, наслідки атаки зафіксовано в кількох регіонах. У Миколаєві внаслідок падіння уламків збитих дронів пошкоджено будівлі та інфраструктуру. В Одеській області зафіксовано влучання в енергетичний об’єкт, що призвело до перебоїв з електропостачанням. У Києві аварійні служби працювали в кількох районах, ліквідуючи наслідки падіння уламків.
“Ці обстріли мають чітку стратегічну мету – виснажити наші запаси протиповітряних ракет та зламати морально цивільне населення,” – розповів мені офіцер аналітичного відділу Генштабу під час нашої недавньої розмови. Він також підкреслив, що росіяни використовують дорогі балістичні ракети у поєднанні з відносно дешевими дронами, щоб створити максимальне навантаження на українську ППО.
Ефективність української ППО
Зростання ефективності української протиповітряної оборони пов’язане з інтеграцією західних систем, таких як Patriot, IRIS-T та NASAMS, у загальну систему ППО України. Ці комплекси, разом із модернізованими радянськими С-300 та Бук-М1, створюють багаторівневий захист, здатний протистояти різноманітним загрозам з повітря.
З власного досвіду можу відзначити, що цей масований обстріл відрізнявся від попередніх атак більшою кількістю різнотипних засобів ураження, що свідчить про спробу росіян знайти вразливі місця в українській системі протиповітряної оборони.
Роль радіоелектронної боротьби
Значну роль у протидії повітряним атакам відіграють і підрозділи радіоелектронної боротьби, які здатні збивати з курсу керовані боєприпаси противника. За словами офіцера ППО, з яким я спілкувався минулого тижня на східному напрямку, “сучасна протиповітряна війна – це не лише ракети, але й невидима боротьба в електромагнітному спектрі”.
Вартість атаки та міжнародна реакція
За оцінками військових експертів, вартість російської нічної атаки становить щонайменше 90-110 мільйонів доларів, враховуючи високу вартість ракет “Кинджал” (близько 10 мільйонів доларів за одиницю) та крилатих ракет (1-2 мільйони доларів).
Міжнародна спільнота вже відреагувала на черговий масований обстріл України. Представники США, Великої Британії та ЄС висловили підтримку Україні та засудили російські атаки на цивільну інфраструктуру. Посол США в Україні Бріджит Брінк підкреслила, що такі дії Росії лише посилюють рішучість міжнародних партнерів продовжувати підтримку України.
Цивільний захист
Тим часом, система цивільного захисту України продовжує вдосконалюватись. За даними ДСНС, за останні місяці збільшено кількість укриттів у містах, покращено систему оповіщення та проведено навчання для населення. Під час вчорашньої атаки значна частина киян спустилася в укриття, що свідчить про високий рівень організованості цивільного населення.
Проте, незважаючи на ефективність протиповітряної оборони, українські міста залишаються вразливими до російських атак. Військові експерти наголошують на необхідності подальшого посилення системи ППО України, особливо з огляду на те, що Росія продовжує нарощувати виробництво керованих боєприпасів.
Висновки
Як військовий кореспондент, який бачив еволюцію цього конфлікту, можу стверджувати: здатність України протистояти повітряним атакам суттєво зросла порівняно з початком повномасштабного вторгнення, але загроза з повітря залишається однією з найсерйозніших для безпеки країни. Цей нічний обстріл 16 липня – ще одне підтвердження того, що повітряна війна залишається критичним компонентом російської стратегії проти України.
