Закупівля дронів для фронту: чому дрони не доходять до передової — пояснює голова АОЗ
Пам’ятаю свій перший виїзд на Донбас у 2014-му. Тоді військові могли лише мріяти про дрони – розвідку робили переважно за допомогою біноклів та спостережних пунктів. Сьогодні ж безпілотники стали невід’ємною частиною фронтової реальності, але система їх забезпечення працює з перебоями.
Минулого тижня мав можливість поспілкуватися з Арсеном Жумаділовим, головою Агентства оборонних закупівель (АОЗ), який прояснив ситуацію із закупівлею дронів для фронту. Виявляється, проблема не в тому, що Україна не виробляє достатньо безпілотників, а в нестачі конкретних типів дронів і системних проблемах закупівель.
“Маємо парадоксальну ситуацію: дронів багато, але бракує конкретних типів, які реально потрібні на фронті,” – зазначив Жумаділов під час нашої розмови.
Невідповідність між виробництвом та потребами
За його словами, ринок виробництва дронів в Україні зріс у десятки разів з початку повномасштабного вторгнення. Виробничі потужності значно збільшилися, але часто фокусуються не на тих моделях, які критично необхідні бійцям.
“Потрібно чітко розуміти, що війна динамічна, і потреби фронту постійно змінюються. Те, що було актуальним півроку тому, сьогодні може бути малоефективним,” – пояснив голова АОЗ.
Особливо гостро стоїть питання з дронами-камікадзе та FPV-дронами для точкових ударів. Часто виробники продовжують виготовляти моделі, які вже не відповідають вимогам сучасного поля бою. Наприклад, під час поїздки на передову в Бахмутському напрямку минулого місяця, бійці розповідали мені, що ворог адаптувався до багатьох типів наших безпілотників і навчився ефективно протидіяти їм.
“У нас є серйозні проблеми з електронікою. Ми замовляємо компоненти з-за кордону, і це створює залежність від іноземних постачальників,” – додав Жумаділов.
Бюрократичні перешкоди
Ще одна проблема – бюрократія. Хоча процедури закупівель було спрощено, вони все ще залишаються складними і часто не встигають за динамікою бойових дій.
“Ми отримуємо заявку на певний тип дронів, починаємо процедуру, а коли доходимо до поставки – потреби вже змінилися,” – зазначив керівник АОЗ.
Проблема посилюється й тим, що координація між різними структурами, відповідальними за закупівлі, недостатня. Міноборони, АОЗ, окремі підрозділи – всі можуть замовляти дрони паралельно, що створює дисбаланс.
Шляхи вирішення проблем
За словами Жумаділова, зараз розробляється нова система, яка дозволить оперативніше реагувати на потреби фронту. “Ми переходимо на рамкові контракти, які дозволять швидше адаптуватися до змін на полі бою,” – повідомив він.
Пригадую, як у 2022 році під Ізюмом спостерігав роботу операторів дронів, які використовували переважно цивільні моделі, доопрацьовані умільцями. Зараз ситуація змінилася – потрібні спеціалізовані військові рішення, і вітчизняні виробники мають перебудовуватися під ці вимоги.
“Український ринок виробництва дронів виріс з кількох десятків компаній до сотень. Але проблема в тому, що не всі здатні забезпечити стабільну якість і відповідність військовим стандартам,” – зауважив Жумаділов.
Підготовка операторів
Ще одне важливе питання – навчання операторів. Недостатньо просто мати дрони, потрібні кваліфіковані фахівці, які вміють ними керувати і використовувати всі можливості.
“Ми запустили програму підготовки операторів безпілотників. Але потрібно розуміти, що найкращий досвід – це бойовий, а він здобувається безпосередньо на фронті,” – наголосив голова АОЗ.
Проблеми з комплектуючими
Жумаділов також розповів про проблеми з електронними комплектуючими. Багато компонентів підпадають під експортні обмеження, і їх важко отримати офіційними каналами. Це змушує виробників шукати альтернативні шляхи поставок.
“Ми працюємо над створенням замкненого циклу виробництва в Україні, але це довгострокові проекти, які потребують значних інвестицій,” – зазначив він.
Комплексний підхід до вирішення проблеми
За словами голови АОЗ, вирішення проблеми лежить у кількох площинах. По-перше, необхідно налагодити тіснішу співпрацю між військовими, які використовують дрони, та виробниками. По-друге, потрібно спростити процедури закупівель, зробивши їх більш гнучкими. По-третє, важливо розвивати власне виробництво компонентів.
“Ми вже зараз інвестуємо в розробку власних рішень, які зменшать нашу залежність від імпорту. Але це потребує часу,” – додав Жумаділов.
На сьогодні Україна щомісяця виробляє тисячі дронів різних типів, але цього все одно недостатньо для забезпечення потреб фронту. Особливо це стосується дронів спеціального призначення – для розвідки глибокого тилу противника, FPV-дронів з високою захищеністю від електронної протидії та ударних дронів з великою дальністю польоту.
“Ми маємо розуміти, що війна з Росією – це також технологічне протистояння. Хто швидше адаптується і створить ефективніші рішення, той отримає перевагу,” – наголосив голова АОЗ.
Висновки та перспективи
З власного досвіду роботи на сході України можу підтвердити: дрони кардинально змінили характер війни. Артилерійські удари стали точнішими, а ризики для розвідників значно зменшилися. Але відсутність системного підходу до забезпечення фронту безпілотниками залишається серйозною проблемою.
Жумаділов вважає, що в найближчі місяці ситуація може поліпшитися. “Ми перебудовуємо всю систему закупівель, щоб вона відповідала реальним потребам війська. Це не швидкий процес, але він необхідний,” – запевнив він.
Залишається сподіватися, що слова очільника АОЗ підтвердяться реальними змінами. Адже кожен день затримки – це потенційно втрачені можливості на фронті і, що найгірше, життя наших захисників.
