План Трампа щодо озброєння України: агресивна стратегія допомоги
Перебуваючи минулого тижня на передовій під Харковом, я став свідком розмови бійців про нову американську зброю. “Без американців нам було б значно важче тримати цей напрямок“, – поділився зі мною командир взводу з позивним “Яструб”. Ця фраза особливо резонує зараз, коли з’явилась інформація про нову стратегію Дональда Трампа щодо військової допомоги Україні.
За даними американських джерел, команда Трампа розробляє план масштабного нарощування поставок озброєння Україні. Цей підхід, що вже отримав неофіційну назву “агресивної стратегії допомоги“, має на меті змусити Росію сісти за стіл переговорів з позиції слабшої сторони.
Зміна підходу до військової допомоги
Як повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на власні джерела в оточенні Трампа, майбутня адміністрація розглядає можливість надання Україні далекобійної зброї без обмежень на ураження цілей вглибині російської території. Це радикальна зміна порівняно з нинішньою політикою Білого дому, яка суттєво обмежує застосування американської зброї.
“Стратегія передбачає посилення позицій України перед можливими мирними переговорами з Росією”, – зазначив один із джерел, знайомих з планом Трампа.
Працюючи на різних ділянках фронту з 2014 року, я неодноразово чув від командирів про критичну важливість американської зброї, особливо систем HIMARS, які суттєво змінили тактичну ситуацію в окремих секторах. Проте обмеження на їх застосування залишались постійною проблемою.
Розширення можливостей застосування зброї
Трамп, за інформацією видання, вважає, що надання Україні потужнішої зброї дозволить швидше досягти завершення конфлікту. Зокрема, йдеться про дозвіл на використання ракет ATACMS з дальністю до 300 км для ударів по військових об’єктах у Росії. Наразі такі удари заборонені умовами передачі цієї зброї Україні.
Спілкуючись з офіцерами ЗСУ, я часто чую про необхідність вражати логістичні центри та склади боєприпасів на території Росії. “Ми бачимо їхні бази постачання, але не можемо до них дотягнутися“, – пояснював мені нещодавно офіцер артилерійської бригади на Запорізькому напрямку.
Джерела WSJ також повідомляють, що в рамках нової стратегії команда Трампа планує скасувати обмеження на використання американської зброї для ударів по Криму, який Росія незаконно анексувала у 2014 році.
Трансформація американської підтримки
Ця інформація з’являється в контексті недавніх заяв самого Трампа про його наміри швидко завершити війну в Україні після вступу на посаду. Раніше обраний президент США неодноразово критикував масштаби американської допомоги Україні, але, схоже, його стратегія полягає не в скороченні підтримки, а в її трансформації.
З військової точки зору, зняття обмежень на застосування далекобійної зброї суттєво змінить характер бойових дій. За моїми спостереженнями на фронті, українська армія вже демонструє високу ефективність у застосуванні високоточних систем – від HIMARS до Storm Shadow. Розширення можливостей їх застосування створить серйозні проблеми для російської логістики та системи командування.
Економічний вимір нової стратегії
Цікаво, що план Трампа передбачає також посилення економічного тиску на Росію. За інформацією джерел, нова адміністрація розглядає можливість запровадження вторинних санкцій проти країн, які допомагають Росії обходити існуючі обмеження.
“Питання не в тому, щоб просто дати більше зброї, а в тому, щоб дозволити Україні використовувати її ефективніше“, – зазначив один із радників Трампа у коментарі для WSJ.
Перспективи реалізації плану
З моєї особистої перспективи військового кореспондента, який спостерігав за еволюцією цього конфлікту від початку, можу стверджувати, що зміна правил застосування зброї може мати більший вплив, ніж просте збільшення її кількості. Українські військові демонструють високий рівень адаптивності та швидко опановують нові системи.
Однак важливо розуміти, що ця інформація поки залишається на рівні планів та обговорень. Офіційних заяв від команди обраного президента США з цього приводу ще не було.
Реалізація “агресивної стратегії допомоги” буде залежати від багатьох факторів, включаючи реакцію Конгресу, міжнародних партнерів та, звісно, самої Росії. Проте сам факт обговорення такого підходу вказує на можливі зміни в американській політиці щодо української кризи після 20 січня, коли Трамп офіційно вступить на посаду.
На передовій під Куп’янськом минулого місяця командир артилерійського підрозділу сказав мені фразу, яка добре ілюструє поточну ситуацію: “Ми не просимо американців воювати замість нас. Ми просимо дати нам можливість ефективно захищати себе“. Схоже, що нова адміністрація США може прислухатись до цього прохання.
