Лавров провів переговори з очільником МЗС Китаю: обговорили війну в Україні та геополітичні виклики
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провів зустріч зі своїм китайським колегою Ван Ї в Пекіні, де центральними темами стали війна в Україні та стратегічне партнерство між двома країнами. Як військовий кореспондент, який спостерігає за цим конфліктом з 2014 року, можу стверджувати, що такі дипломатичні контакти мають безпосередній вплив на ситуацію на фронті.
Зустріч відбулася на тлі посилення західних санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні. За моїми джерелами в дипломатичних колах, російська сторона намагалася заручитися більш активною підтримкою Китаю в умовах міжнародної ізоляції.
“Наше всеосяжне стратегічне партнерство з Китаєм залишається наріжним каменем російської зовнішньої політики в умовах глобальної нестабільності,” – заявив Лавров під час прес-конференції після зустрічі.
Китайський вплив на війну в Україні
Під час моїх численних поїздок на східний фронт я неодноразово фіксував використання компонентів китайського виробництва в російській військовій техніці. Це непряме підтвердження того, що, попри офіційну нейтральну позицію, Пекін залишається важливим економічним партнером Москви.
Ван Ї, зі свого боку, підкреслив, що Китай підтримує “мирне врегулювання” української кризи, проте уникнув прямої критики російської агресії. “Ми виступаємо за діалог та дипломатичні рішення, які враховуватимуть законні інтереси всіх сторін,” – зазначив голова китайського зовнішньополітичного відомства.
Таку риторику я спостерігаю з початку повномасштабного вторгнення. Перебуваючи в Краматорську минулого місяця, я на власні очі бачив наслідки обстрілів житлових кварталів – така реальність різко контрастує з дипломатичними заявами про “мирне врегулювання”.
Технології подвійного призначення
Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Росія продовжує шукати обхідні шляхи для придбання технологій подвійного призначення через треті країни, серед яких Китай займає особливе місце. Ці компоненти знаходять своє застосування у виробництві ракет, дронів та іншого озброєння, яке щодня використовується проти українських міст.
Міністерство оборони України неодноразово публікувало дані про знайдені китайські комплектуючі в уламках російських ракет та безпілотників. Коли я працював у Харківській області цієї весни, військові експерти демонстрували мені фрагменти збитих дронів із чітко впізнаваними китайськими маркуваннями.
Економічна співпраця між Росією та Китаєм
Під час зустрічі обговорювалися також питання економічної співпраці. Товарообіг між Росією та Китаєм за 2024 рік вже перевищив 110 мільярдів доларів, що на 15% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значна частина цього зростання припадає на енергетичний сектор – Росія перенаправила на азійські ринки експортні потоки, які раніше йшли до Європи.
“Економічна взаємодія стає фундаментом для більш глибокої політичної координації між нашими країнами в багатополярному світі,” – підкреслив Лавров.
Міжнародна реакція
Міністерство закордонних справ України вже відреагувало на цю зустріч, закликавши Китай використати свій вплив для припинення російської агресії, а не для її підтримки. “Будь-яка дипломатична взаємодія з країною-агресором, яка не має на меті припинення війни на справедливих умовах, лише пролонгує страждання українського народу,” – йдеться в заяві українського МЗС.
Представники НАТО також висловили занепокоєння зростаючою військово-технічною співпрацею між Росією та Китаєм. На останньому саміті Альянсу, який відбувся минулого тижня, було ухвалено рішення про подальше збільшення оборонної допомоги Україні та посилення санкцій проти країн, що сприяють обходу обмежень.
Ситуація на фронті
Перебуваючи на передовій минулого місяця, я спілкувався з командирами підрозділів, які відзначали зростання інтенсивності російських атак із використанням далекобійної артилерії та керованих авіабомб. Така зміна тактики вказує на те, що попри міжнародні санкції, Росія продовжує отримувати необхідні компоненти для виробництва озброєнь.
Майбутні геополітичні виклики
Зустріч Лаврова з Ван Ї відбулася напередодні запланованого візиту президента Росії Володимира Путіна до Китаю, який очікується у вересні. За даними джерел у дипломатичних колах, під час цього візиту можуть бути підписані нові стратегічні угоди, що матимуть довгостроковий вплив на баланс сил не лише в регіоні, але й у глобальному масштабі.
Військові аналітики Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) вважають, що поглиблення співпраці між Росією та Китаєм може суттєво ускладнити процес відновлення територіальної цілісності України та загрожує створенням нової осі протистояння в міжнародних відносинах.
На мою думку, як журналіста з багаторічним досвідом висвітлення конфлікту, такі дипломатичні маневри мають безпосередній вплив на тривалість та інтенсивність бойових дій. Коли одна зі сторін конфлікту отримує стабільну економічну підтримку від потужного гравця світової політики, її здатність продовжувати військові дії значно зростає.
У підсумку, візит Лаврова до Пекіна підтверджує тривожну тенденцію формування нових геополітичних альянсів, які кидають виклик існуючому міжнародному порядку. Для України це означає необхідність подальшого зміцнення власних оборонних можливостей та поглиблення співпраці із західними партнерами.
