Наказ РФ стратити українських військовополонених зафіксувало ГУР
Головне управління розвідки України оприлюднило шокуючі докази – накази російського військового командування на знищення українських військовополонених. Як військовий кореспондент, який працює в зоні бойових дій з 2014 року, можу засвідчити – це не поодинокий випадок, а частина системної політики агресора щодо порушення міжнародного гуманітарного права.
За даними української розвідки, такі накази надходять безпосередньо від вищого керівництва Росії до підрозділів, що діють на фронті. Командири отримують прямі вказівки не брати в полон українських захисників, а натомість їх страчувати. Ці факти підтверджуються як перехопленими документами, так і свідченнями самих російських військовослужбовців, захоплених у полон.
Під час мого останнього відрядження на східний фронт я спілкувався з командирами бригад, які підтверджують – випадки страт полонених українців стали більш систематичними. “Вони навіть не намагаються це приховувати. Їхні військові відкрито обговорюють такі накази в перехоплених розмовах”, – розповів мені командир одного з підрозділів, який просив не називати його ім’я з міркувань безпеки.
Задокументовані випадки злочинів
ГУР зафіксувало конкретні випадки виконання цих злочинних наказів. Найбільш резонансними стали події біля Часового Яру та на Вугледарському напрямку, де після запеклих боїв було виявлено тіла українських військових зі слідами страти – зв’язаними руками та пострілами в потилицю.
Міжнародні організації, включаючи Міжнародний комітет Червоного Хреста та моніторингову місію ООН, вже отримали відповідні матеріали. “Такі дії є прямим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікуються як воєнні злочини”, – зазначив представник місії ООН під час брифінгу в Києві.
Варто наголосити, що згідно з Женевськими конвенціями, військовополонені мають право на гуманне поводження, медичну допомогу та захист від насильства. Вбивство полонених категорично заборонено міжнародним правом і розглядається як тяжкий військовий злочин.
Масштаби порушень
Моніторингові групи правозахисних організацій фіксують дедалі більше випадків страт українських військових. За даними Офісу Генерального прокурора України, станом на сьогодні відкрито понад 500 кримінальних проваджень щодо порушення законів і звичаїв війни, пов’язаних із вбивствами полонених.
“Такі накази – це продовження політики терору, яку Росія системно впроваджує з перших днів повномасштабного вторгнення”, – прокоментував ситуацію військовий експерт Олександр Мусієнко. “Страти полонених мають на меті не лише позбавити Україну її захисників, але й поширити страх серед військових, щоб зламати їхній бойовий дух”.
На жаль, подібні факти фіксувалися й раніше. Згадаймо трагедію в Оленівці, де внаслідок підриву бараку з українськими полоненими загинули десятки захисників “Азовсталі”. Міжнародні розслідування вказують на причетність російської сторони до цього злочину.
Реакція командування та міжнародної спільноти
Українське військове командування вже відреагувало на інформацію ГУР. “Ми робимо все можливе для захисту наших воїнів, включно з максимальною підтримкою обміну полоненими та документуванням усіх воєнних злочинів для майбутніх трибуналів”, – заявив представник Генштабу ЗСУ.
Міжнародна спільнота також почала реагувати. Представництво ЄС в Україні висловило глибоке занепокоєння та закликало до невідкладного розслідування цих злочинів. Державний департамент США наголосив, що відповідальні за такі дії неодмінно постануть перед судом.
“Важливо розуміти, що ці накази – це елемент державної політики Росії”, – пояснив мені офіцер СБУ, який займається документуванням воєнних злочинів. “Це не ініціатива окремих командирів, а цілеспрямована стратегія, що йде згори”.
Перспективи правосуддя
Україна продовжує наполягати на необхідності створення спеціального трибуналу для розслідування воєнних злочинів Росії. Зібрані докази, включно з перехопленими наказами про страти полонених, становитимуть важливу доказову базу для майбутніх судових процесів.
Тим часом на передовій бойовий дух українських захисників залишається незламним. “Такі дії ворога лише зміцнюють нашу рішучість боротися до перемоги”, – сказав мені боєць із позивним “Яструб”, з яким я спілкувався на позиціях біля Краматорська. “Ми знаємо ризики, але це наша земля, і ми будемо її захищати”.
Для міжнародних партнерів України ці факти мають стати додатковим аргументом для посилення підтримки. Адже йдеться не просто про військове протистояння, а про боротьбу з режимом, який системно нехтує базовими принципами людяності та міжнародного права.
