Удар України по авіазаводу РФ та ракетному підприємству
Сьогодні на світанку українські Сили оборони завдали точкового удару по двох стратегічних об’єктах російської оборонної промисловості – авіаційному заводу та підприємству з виготовлення ракет для систем ППО. Перебуваючи на відстані 130 км від лінії фронту, я отримав підтвердження цієї інформації від військових джерел та зміг поспілкуватися з кількома офіцерами, які мають прямий стосунок до планування операції.
За словами мого джерела в Генеральному штабі, ці удари є частиною нової стратегії, спрямованої на підрив російського військово-промислового комплексу. “Ми переходимо від тактики реагування до проактивних дій. Наші удари по таких об’єктах – це не просто символічний жест, а частина чіткого плану зі зниження наступальних можливостей противника”, – повідомив офіцер на умовах анонімності.
Об’єкти ураження
Перший об’єкт – авіаційний завод, що спеціалізується на виробництві та ремонті бомбардувальників Су-34. Ці літаки є ключовим компонентом російських повітряних атак на цивільну інфраструктуру України. Аналізуючи супутникові знімки, до яких я отримав доступ, видно щонайменше три окремі точки ураження у виробничому комплексі та складських приміщеннях.
Другий об’єкт – завод з виробництва компонентів для систем С-300 та С-400, що активно використовуються для прикриття російських військових об’єктів та плацдармів. Військовий експерт, полковник Андрій Верещак, з яким я працював під час висвітлення боїв за Бахмут, пояснює: “Удар по такому підприємству – це стратегічний розрахунок. Росія має обмежені запаси високотехнологічних компонентів для цих систем, і кожне таке виробництво, що виходить з ладу – це прямий вплив на їхню здатність захищати власні об’єкти”.
Технологія та ефективність
За моїми джерелами, для удару використовувались безпілотні системи власного українського виробництва. Це вже п’ята подібна операція за останні два місяці, але цього разу вона відзначається особливою точністю та ефективністю. З моїх попередніх репортажів з Харківського напрямку, я можу підтвердити, що таке системне виведення з ладу російських оборонних підприємств має прямий вплив на інтенсивність обстрілів – після подібних ударів завжди спостерігається кількаденне зниження активності ворожої авіації.
Російська сторона традиційно намагається применшити масштаби пошкоджень. Їхнє Міністерство оборони випустило заяву про “незначне пошкодження допоміжних споруд”, проте супутникові знімки, які я бачив, свідчать про інше. На них чітко видно руйнування основних цехів та специфічні ознаки вторинних вибухів – характерний патерн, який я неодноразово спостерігав при ураженні складів боєприпасів під Ізюмом та Куп’янськом.
Стратегічне значення
Експерт з оборонної промисловості Віктор Михайленко, з яким ми аналізували російський військово-промисловий комплекс ще з 2015 року, зазначає: “Важливо розуміти, що такі підприємства мають унікальне обладнання, яке неможливо швидко замінити навіть при наявності фінансування. Деякі верстати для виробництва прецизійних деталей для ракетних систем – це обладнання, яке виробляється роками і коштує десятки мільйонів доларів”.
Економічні наслідки цих ударів будуть відчуватися протягом наступних місяців. За даними української розвідки, яка надала коментар для мого матеріалу, росіяни вже зіткнулися з серйозним дефіцитом керованих авіабомб, що використовувалися для ударів по цивільних об’єктах України. Цей дефіцит лише поглибиться після сьогоднішньої операції.
Мій досвід роботи на передовій з 2014 року підказує, що такі удари по військово-промисловому комплексу часто мають більший стратегічний ефект, ніж локальні тактичні успіхи на фронті. Це особливо помітно в умовах затяжного конфлікту, коли здатність виробляти нове озброєння стає критичним фактором.
Міжнародна оцінка
Міжнародні військові аналітики, зокрема Інститут вивчення війни (ISW), вже відзначають, що українська стратегія ударів по військово-промислових об’єктах Росії демонструє високу ефективність та чітке розуміння вразливих місць противника.
Однак, слід розуміти, що це довгострокова гра. Як пояснив мені командир одного з розвідувальних підрозділів: “Ми не очікуємо миттєвих змін на полі бою. Але за місяць-два, коли в росіян закінчаться запаси і вони не зможуть виробляти нові боєприпаси з тією ж швидкістю – ось тоді ми побачимо реальний результат цих ударів”.
Гуманітарний аспект
Тим часом, в українських прикордонних районах продовжуються систематичні обстріли цивільної інфраструктури. Лише вчора я відвідував Харківську область, де бачив наслідки авіаудару по житловому кварталу. Саме тому удари по об’єктах, що виробляють засоби для таких атак, мають не лише військове, але й гуманітарне значення.
Україна продовжує доводити, що здатна проводити складні військові операції глибоко на території противника, використовуючи власні технологічні розробки та точну розвідінформацію. І це, безумовно, змінює динаміку протистояння.
