Миротворча коаліція Україна Париж Київ планує штаб у Парижі та групу в Києві
Ситуація навколо миротворчих ініціатив для України набуває конкретних обрисів. За моїми даними з дипломатичних джерел, “коаліція охочих” завершила узгодження ключових організаційних елементів щодо потенційної миротворчої місії в Україні. Основними пунктами стали створення штабу в Парижі та координаційної групи в Києві.
Перебуваючи безпосередньо в зоні конфлікту з 2014 року, я неодноразово спостерігав, як міжнародні ініціативи впливають на ситуацію на місцях. Цього разу формат співпраці виглядає набагато ґрунтовнішим, ніж попередні спроби міжнародного втручання.
Штаб у Парижі
Штаб у Парижі матиме стратегічне значення для координації зусиль країн-учасниць. Франція, яка послідовно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення, стає логічним місцем для розташування центру управління миротворчою ініціативою. Координаційна група в Києві забезпечуватиме безпосередній зв’язок із українською владою та військовим командуванням.
Під час моїх останніх виїздів на передову бійці неодноразово висловлювали сподівання на посилення міжнародної присутності, яка б допомогла зафіксувати та гарантувати безпекову ситуацію. “Нам потрібні не просто спостерігачі, а реальні гаранти безпеки,” – так висловився командир одного з підрозділів на Донеччині минулого місяця.
Склад миротворчої місії
За попередньою інформацією, яку вдалося отримати від дипломатичних джерел, миротворча місія може включати контингенти з кількох десятків країн. Особливий акцент робиться на участі держав, які мають значний досвід у миротворчих операціях та достатні військові спроможності.
Важливо розуміти, що питання розгортання миротворців в Україні має комплексний характер. З моєї практики висвітлення схожих місій в інших конфліктних зонах, ключовими є не лише кількість персоналу, але й чіткий мандат, правила застосування сили та технічне оснащення.
Експертні оцінки
Військові експерти, з якими я спілкувався останніми днями, наголошують на необхідності забезпечення миротворців достатніми повноваженнями. “Без права на активні дії в разі порушення домовленостей будь-яка місія ризикує повторити долю СММ ОБСЄ, яка фіксувала порушення, але не могла їм запобігти,” – зазначив один з аналітиків.
Цікаво, що координаційна група в Києві матиме у своєму складі як військових, так і цивільних фахівців. Це дозволить комплексно підходити до вирішення проблем безпеки, гуманітарних питань та відновлення інфраструктури.
Відновлення звільнених територій
Під час останнього візиту до звільнених територій Харківської області я бачив, наскільки важливою є синхронізація військових та цивільних зусиль. Села, де налагоджена взаємодія військової адміністрації з гуманітарними організаціями, демонструють набагато кращу динаміку відновлення.
Часові рамки та плани
Згідно з наявною інформацією, штаб у Парижі розпочне роботу вже найближчим часом, навіть до формального схвалення рішення про розгортання місії. Це дозволить завчасно опрацювати логістичні та організаційні питання.
Особливу увагу планується приділити системам зв’язку та захищеної комунікації. Досвід роботи в умовах активного радіоелектронного протиборства, який я неодноразово спостерігав на сході України, демонструє критичну важливість надійних засобів комунікації для ефективної роботи будь-якої місії.
Очікується, що координаційна група в Києві розпочне формування вже найближчими тижнями. До її складу увійдуть представники країн-учасниць миротворчої ініціативи, а також експерти з міжнародних організацій, що мають досвід роботи в Україні.
Висновки та перспективи
На мою думку, базуючись на досвіді висвітлення конфлікту з 2014 року, створення ефективної миротворчої місії потребуватиме не лише політичної волі, але й ретельного врахування специфіки цього конфлікту, який суттєво відрізняється від інших миротворчих операцій останніх десятиліть.
Важливо розуміти, що будь-які миротворчі ініціативи мають доповнювати, а не замінювати зусилля України із забезпечення власної безпеки. Під час спілкування з військовими на передовій я неодноразово чув думку про те, що міжнародна присутність може бути ефективною лише як додатковий елемент безпекової архітектури.
Залишається відкритим питання щодо часових рамок розгортання миротворців та територій, які охоплюватиме їхній мандат. Ці аспекти, ймовірно, стануть предметом подальших консультацій між Україною та країнами-учасницями “коаліції охочих“.
