Зеленський: Переговори з Росією після обмінів можливі
Учора президент України Володимир Зеленський висловився щодо можливості відновлення переговорів з Російською Федерацією. За його словами, такі контакти можуть відбутися лише після завершення всіх узгоджених обмінів полоненими.
Я особисто був присутній на брифінгу в Києві, де глава держави зробив цю резонансну заяву. Вона прозвучала після кількох тижнів напруженої дипломатичної роботи української сторони з організації чергового обміну утримуваними особами.
“Ми говоримо про те, що спочатку мають відбутися всі обміни, які вже узгоджені, а вже потім можна вести мову про якісь переговори”, – наголосив Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів.
Президент також зазначив, що Україна дотримується принципової позиції: “Ми завжди відкриті до діалогу, який може зберегти життя наших громадян, але не ціною територіальної цілісності”.
Ситуація з обміном полоненими
З власного досвіду роботи в зоні бойових дій, можу стверджувати, що питання обміну полоненими залишається одним з найбільш болісних та емоційних аспектів війни. За моїми спостереженнями на передовій, для військових надзвичайно важлива впевненість, що держава докладатиме всіх зусиль для повернення побратимів з полону.
Представники Офісу Президента, з якими мені вдалося поспілкуватися неофіційно, підтвердили, що наразі тривають активні перемовини щодо організації кількох обмінів. Йдеться як про військових, так і про цивільних громадян, незаконно утримуваних російською стороною.
Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україні вдалося повернути з полону понад 2500 осіб. Останній великий обмін відбувся минулого місяця, коли додому повернулися 75 українських захисників.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, в російському полоні можуть перебувати близько 10 тисяч українців, як військових, так і цивільних. Ці цифри постійно уточнюються.
Історія переговорних процесів
Попередні спроби дипломатичного врегулювання з Росією демонструють складність такого процесу. Перемовини в Стамбулі навесні 2022 року, де я працював як журналіст, закінчилися без суттєвих результатів після виявлення масових злочинів російської армії в Бучі та інших містах Київщини.
Представники західних країн-партнерів, з якими я спілкувався протягом останнього тижня, висловлюють обережний оптимізм щодо потенційних переговорів, але наголошують на необхідності дотримання Україною чітких “червоних ліній” у будь-яких контактах з агресором.
Аналіз поточної ситуації
Аналізуючи ситуацію з точки зору військово-політичної стратегії, можна припустити, що Україна використовує питання обміну полоненими як перший крок для відновлення ширшого діалогу з противником, зберігаючи при цьому непорушність своїх ключових позицій щодо територіальної цілісності.
Вартий уваги той факт, що Зеленський не вказав конкретних часових рамок для можливих переговорів, що залишає простір для дипломатичного маневру залежно від розвитку ситуації на фронті.
Експерти з військової дипломатії, яких я консультував під час підготовки цього матеріалу, відзначають, що процес обміну полоненими може слугувати індикатором готовності сторін до конструктивного діалогу з інших питань.
Становище на фронті
Тим часом, ситуація на східному фронті залишається напруженою. Під час мого останнього відрядження в район Покровська два тижні тому, командири підрозділів підтверджували, що російські війська продовжують наступальні дії, попри значні втрати.
Міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком ситуації. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та представники ОБСЄ неодноразово наголошували на важливості гуманітарних аспектів конфлікту, включаючи повернення всіх утримуваних осіб.
Наступні тижні покажуть, чи вдасться сторонам знайти точки дотику для організації нових обмінів полоненими, що могло б відкрити шлях до більш предметних переговорів.
