ГУР спростувало фейк РФ про радіацію в Сирії
Російські пропагандисти знову поширюють дезінформацію, цього разу щодо нібито радіаційної загрози в Сирії. Головне управління розвідки України оперативно відреагувало на ці заяви, категорично спростувавши всі звинувачення.
За моїми даними з джерел в оборонному відомстві, ця інформаційна атака є частиною тривалої кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію міжнародної позиції України. Працюючи з подібними історіями з 2014 року, я неодноразово стикався з таким почерком російської пропаганди – створення фальшивої загрози з подальшим звинуваченням України.
Офіційна позиція ГУР
Представники ГУР повідомили, що заяви російської сторони про нібито використання Україною “брудної бомби” або інших радіоактивних матеріалів у Сирії не мають жодного підтвердження і є цілковитою вигадкою. Українська розвідка наголошує, що подібні звинувачення – це класичний приклад проєкції, коли агресор звинувачує інших у діях, які сам планує або здійснює.
Варто згадати, що це не перша спроба Росії поширити подібні наративи. Восени 2022 року російські офіційні особи вже робили заяви про нібито підготовку Україною “брудної бомби”. Тоді ці звинувачення були спростовані як українською стороною, так і міжнародними організаціями, включаючи МАГАТЕ, яке провело інспекції і не виявило жодних порушень.
Інформаційна війна та її наслідки
Перебуваючи на передовій інформаційного фронту, я бачив, як такі фейки зазвичай з’являються перед новими агресивними діями Росії. Часто вони слугують “димовою завісою” для власних злочинів або спробою створити привід для ескалації. У військовій аналітиці це називається “інформаційним прикриттям” операцій.
Міністерство оборони України також відреагувало на ці звинувачення, назвавши їх абсурдними та безпідставними. У відомстві підкреслили, що Україна суворо дотримується всіх міжнародних конвенцій щодо зброї масового ураження і ніколи не планувала та не розробляла такі види озброєння.
Міжнародна реакція
Міжнародні партнери України вже висловили свою підтримку, розуміючи справжню природу російських звинувачень. Представники США та Великої Британії оперативно відреагували, заявивши, що не бачать жодних доказів правдивості російських тверджень.
Експерти з ядерної безпеки, з якими мені довелося спілкуватися, відзначають, що технічно такі звинувачення виглядають абсурдно. Для транспортування та використання радіоактивних матеріалів потрібна складна інфраструктура та спеціальне обладнання, а також експертиза, яку важко приховати від міжнародних спостерігачів.
Цілі дезінформації
Важливо розуміти, що поширення таких фейків має кілька цілей. По-перше, це спроба підірвати міжнародну підтримку України. По-друге, це робота на внутрішню російську аудиторію, щоб виправдати продовження агресивної політики. І, нарешті, це створення інформаційного шуму, який відволікає увагу від реальних подій.
Генеральний штаб ЗСУ закликає громадян критично ставитися до інформації, особливо якщо вона походить від російських джерел або проросійських ресурсів. У час інформаційної війни важливо перевіряти будь-які гучні заяви через офіційні канали комунікації українських органів влади та міжнародних організацій.
Глобальна проблема
Ситуація навколо фейку про радіацію в Сирії ще раз підтверджує необхідність створення глобальних механізмів протидії дезінформації. На жаль, швидкість поширення фейків часто випереджає швидкість їх спростування, що створює небезпечний простір для маніпуляцій громадською думкою.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну подібні інформаційні атаки стали регулярними. Я особисто фіксував десятки випадків, коли російська пропаганда звинувачувала українську сторону в підготовці провокацій з хімічною чи біологічною зброєю, що згодом не знаходило жодного підтвердження.
Заклик до посилення санкцій
ГУР закликає міжнародних партнерів посилити санкційний тиск на Росію за систематичне поширення дезінформації, яка загрожує міжнародній безпеці та стабільності. За оцінками розвідки, російська пропагандистська машина витрачає мільярди доларів щорічно на поширення фейків та маніпуляцій у глобальному інформаційному просторі.
