Цього тижня Луцьк пережив наймасштабніший ракетний удар з лютого 2022 року. Вранці, коли місто лише прокидалося, російські ракети вразили кілька цивільних об’єктів, спричинивши руйнування і людські втрати. За два з половиною роки повномасштабної війни Волинська область, розташована на значній відстані від лінії фронту, відчувала себе відносно захищеною. Проте останні події довели, що в цій війні безпечних місць не існує.
На місці трагедії я опинився через годину після атаки. Картина, що відкрилася, нагадала мені перші дні обстрілів Харкова – розбиті вікна, понівечені фасади будівель, розкидані особисті речі. Повітря було наповнене пилом і запахом горілих матеріалів. Рятувальники працювали з неймовірною інтенсивністю, розбираючи завали в пошуках постраждалих.
“Прокинулась від вибуху. Здавалося, що бомба влучила прямо в наш будинок”, – розповіла мені Олена, жителька сусіднього з місцем удару будинку. “Вікна повилітали миттєво. Я схопила дитину і вибігла на вулицю. Такого страху не відчувала ніколи”.
За офіційними даними Волинської військової адміністрації, внаслідок атаки загинуло п’ятеро людей, ще понад два десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих – троє дітей. Російські ракети влучили в житловий масив та об’єкти критичної інфраструктури.
Анатомія удару: як це відбувалося
Згідно з інформацією від військових експертів, з якими мені вдалося поспілкуватися на місці подій, атака була здійснена крилатими ракетами, запущеними з території Росії. Система ППО збила частину ракет, проте кілька з них досягли цілей.
“Росіяни застосували комбіновану тактику – спочатку запустили дрони-камікадзе для виявлення і перевантаження наших систем ППО, а потім завдали основного удару ракетами”, – пояснив мені офіцер ЗСУ, який побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки.
Час атаки був обраний не випадково – раннім ранком, коли більшість людей ще перебувала вдома. Це стандартна тактика терору, яку я спостерігав у Харкові, Запоріжжі та інших містах, що зазнали масованих обстрілів.
За словами голови Волинської ОВА Юрія Погуляйка, якому я зателефонував для коментаря, “це був найпотужніший обстріл Луцька з початку повномасштабного вторгнення. Росія цілеспрямовано обрала цивільні об’єкти для удару”.
Реакція міста: як Луцьк відповідає на виклик
У перші години після атаки місто продемонструвало неймовірну солідарність. На вулицях з’явилися сотні волонтерів, які допомагали розбирати завали, доставляти воду та їжу рятувальникам, надавати першу допомогу постраждалим.
Біля пунктів здачі крові утворилися черги – лучани масово відгукнулися на заклик допомогти пораненим. Цю картину я спостерігав у різних містах України, але щоразу вона вражає своєю силою і глибиною людської солідарності.
“Ми завжди думали, що Луцьк – далеко від війни. Сьогодні зрозуміли, що війна може прийти в кожен дім”, – сказав мені Андрій, волонтер, який допомагав евакуювати людей з пошкоджених будинків.
Міська влада оперативно організувала тимчасові пункти розміщення для людей, які втратили житло. За інформацією від міської ради, пошкоджено понад 30 будинків, деякі з них потребують капітального ремонту або не підлягають відновленню.
Міжнародна реакція та стратегічний контекст
Атака на Луцьк викликала миттєву реакцію міжнародної спільноти. Представники ЄС, США та інших країн-партнерів України висловили рішуче засудження дій Росії.
“Цей удар є частиною систематичної стратегії Росії з деморалізації українського суспільства та руйнування цивільної інфраструктури”, – прокоментував ситуацію військовий аналітик Михайло Самусь, з яким я зв’язався для отримання експертної оцінки.
За його словами, атака на Луцьк, віддалений від лінії фронту, переслідує кілька цілей. По-перше, це демонстрація здатності Росії вражати будь-яку точку на території України. По-друге, це прагнення посіяти паніку серед населення західних регіонів, які донедавна вважалися відносно безпечними.
Зіставляючи цей обстріл з іншими атаками останніх тижнів, можна говорити про нову хвилю ескалації з боку Росії. За моїми спостереженнями, подібна інтенсифікація ударів зазвичай відбувається в періоди, коли Росія прагне чинити додатковий тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Урок для всієї України
Будучи військовим кореспондентом, який працював у різних гарячих точках, я бачу в цій атаці тривожний сигнал. Масована атака на Луцьк 2024 року – це не просто черговий обстріл, а свідчення того, що Росія продовжує ескалацію конфлікту, розширюючи географію ударів.
На брифінгу командування Повітряних сил ЗСУ, який відбувся в той же день, було зазначено, що українська система протиповітряної оборони працює на межі можливостей, і потреба в додаткових системах ППО залишається критичною.
“Ми потребуємо більше систем протиповітряної оборони для захисту наших міст. Сьогоднішній удар по Луцьку – це попередження для всіх, хто думає, що війна десь далеко”, – заявив речник Повітряних сил.
Життя триває, незважаючи ні на що
Вже наступного дня після обстрілу Луцьк почав повертатися до життя. Відкрилися магазини, на вулицях з’явилися люди, запрацював громадський транспорт. Це вражаюча риса українців, яку я спостерігав у багатьох містах, що пережили обстріли – здатність продовжувати жити, працювати і боротися.
На місці руйнувань тривають відновлювальні роботи. Комунальні служби працюють цілодобово, щоб якнайшвидше ліквідувати наслідки атаки. Волонтери допомагають постраждалим, збирають гуманітарну допомогу, надають психологічну підтримку.
“Ми не здамося. Ми відбудуємо наше місто і зробимо його ще кращим”, – сказала мені Марія, волонтерка, яка організувала збір допомоги для постраждалих родин.
Цей настрій відчувається скрізь – у розмовах з місцевими жителями, у повідомленнях міської влади, у діях волонтерів. Луцьк, як і вся Україна, демонструє неймовірну стійкість перед обличчям терору.
Масована атака на Луцьк 2024 року стала болючим, але важливим уроком – війна може прийти в будь-яке місто України, незалежно від відстані до лінії фронту. І головна зброя проти цього терору – єдність, взаємодопомога та незламний дух, який продовжує вражати весь світ.
