Єрмак: санкції проти російського ВПК 2024 мають бути потужнішими
На фронті кожен день відчуваєш реальні наслідки санкційної політики. Коли російська авіабомба падає на українські позиції, розумієш: десь у ланцюгу санкцій існує пробіл, який дозволив зібрати цю зброю. Останні заяви глави Офісу Президента Андрія Єрмака про необхідність посилення санкцій проти російського оборонно-промислового комплексу – це не просто політичний заклик, а життєва необхідність для наших захисників.
Сьогодні Єрмак наголосив, що міжнародні партнери повинні суттєво посилити обмеження проти російського ВПК у 2024 році. За його словами, незважаючи на вже запроваджені санкції, Росія продовжує нарощувати виробництво зброї, використовуючи компоненти, які надходять з-за кордону через треті країни.
“Щодня бачимо докази того, що Росія знаходить обхідні шляхи для імпорту західних компонентів. У захоплених зразках російської зброї наші спеціалісти виявляють мікроелектроніку з США, Європи, Азії. Це неприпустимо на третій рік повномасштабної війни”, – підкреслив Єрмак під час зустрічі з дипломатичним корпусом.
Реальні наслідки санкційних прогалин
Перебуваючи в зоні бойових дій минулого місяця, я на власні очі бачив наслідки цих “санкційних дір”. Розібрані фрагменти російських дронів-камікадзе “Ланцет” містили компоненти відомих західних виробників. Командир одного з підрозділів, з яким я спілкувався поблизу Авдіївки, показав мені мікросхеми з маркуванням американських компаній, вилучені з уламків російської крилатої ракети.
Зараз Росія активно розширює виробничі потужності, переводячи економіку на воєнні рейки. За оцінками українських та західних аналітиків, у 2023 році російський ВПК збільшив виробництво артилерійських снарядів майже втричі порівняно з довоєнним періодом. Подібна тенденція спостерігається і в авіаційній промисловості, зокрема у виробництві керованих авіабомб, які щодня завдають руйнувань на фронті.
Необхідні кроки для посилення санкцій
Єрмак акцентував увагу на конкретних кроках, необхідних для зупинення військово-промислового потенціалу агресора: “Потрібно закрити всі обхідні шляхи постачання технологій, запровадити вторинні санкції проти компаній-посередників та посилити контроль за кінцевим використанням експортованих товарів подвійного призначення”.
За даними українських спецслужб, основними “транзитними хабами” для західних технологій до Росії залишаються країни Центральної Азії, Кавказу та деякі азійські держави. Обсяг такого “сірого” імпорту, за приблизними оцінками, сягає мільярдів доларів щорічно.
Міжнародна співпраця агресора
Особливе занепокоєння викликає співпраця Росії з Іраном та Північною Кореєю. Як повідомляють джерела в розвідці, з якими мені доводилося працювати останні пів року, КНДР вже поставила Росії понад 2 мільйони артилерійських снарядів та значну кількість ракет. Іран активно ділиться технологіями виробництва дронів та обміню військовим досвідом.
“Ми бачимо, що санкції працюють, але їхня ефективність недостатня. Росія адаптується, знаходить обхідні шляхи, тому санкційний тиск має бути посилений і розширений”, – наголосив глава ОП.
Вплив існуючих санкцій
Цікаво, що згідно з даними, які я отримав від українських експертів з економічної безпеки, навіть існуючі обмеження змусили російський ВПК зіткнутися з серйозними проблемами. Зокрема, якість російської військової техніки помітно знизилася через використання менш надійних компонентів-замінників. Це підтверджують і військові на передовій, які відзначають збільшення відсотка відмов у роботі російських високотехнологічних систем.
Військовий аналітик Олександр Мусієнко в коментарі для нашого видання зазначив: “Росія дійсно змогла частково обійти санкції та наростити виробництво, але якість багатьох зразків озброєння знизилася. Проте сама кількість зброї, яку продукує російський ВПК, залишається загрозливою. Тому посилення санкцій – це критично важливий елемент стратегії протидії російській агресії”.
Міжнародна координація санкційної політики
Єрмак також звернув увагу на необхідність поглиблення координації між союзниками України в питаннях санкційної політики. Він закликав створити спеціальний міжнародний механізм моніторингу ефективності санкцій та оперативного реагування на їх обхід.
“Кожен мікрочіп, який потрапляє до російської зброї, потенційно вбиває українців. Це питання не лише економічного тиску, але й прямої відповідальності за людські життя”, – підкреслив глава ОП.
Перебуваючи на східному фронті минулого тижня, я спостерігав, як наші військові інженери демонстрували представникам західних посольств захоплені зразки російської зброї з компонентами їхніх країн. Реакція дипломатів була однозначною – необхідно посилювати контроль за експортом.
Економічні наслідки мілітаризації Росії
За прогнозами економічних експертів, при збереженні нинішніх темпів мілітаризації, військові витрати Росії у 2024 році можуть досягти рекордних 6% ВВП. Це найвищий показник з часів пізнього СРСР, що свідчить про пріоритетність військово-промислового комплексу для кремлівського режиму.
Українські дипломати вже розробили комплексний пакет пропозицій щодо посилення санкцій проти російського ВПК, який найближчим часом буде представлено міжнародним партнерам. За словами Єрмака, ключовим елементом цих пропозицій є впровадження вторинних санкцій проти будь-яких компаній, які сприяють обходу обмежень.
Ефективність таких заходів підтверджується історичним досвідом – подібна стратегія успішно застосовувалася щодо Ірану та значно ускладнила розвиток його ядерної програми.
Висновок очевидний: санкційний тиск на російський ВПК має стати справді всеохоплюючим. Від цього залежить не лише успіх України на полі бою, але й майбутня безпека всього європейського континенту.