Захоплення сіл росіянами Донецька Запоріжжя: окупація на сході та півдні України
Пишу ці рядки з Краматорська, куди приїхав вчора ввечері після триденного перебування поблизу Вугледара. Ситуація на Донеччині та Запоріжжі загострюється щодня. За останні два тижні російські окупанти захопили кілька населених пунктів, користуючись перевагою у живій силі та техніці.
Сьогодні вранці говорив із командиром 59-ї бригади, який підтвердив складність ситуації на південно-східних рубежах. “Ворог кидає на штурм великі сили. Часом співвідношення сягає один до семи не на нашу користь. Але хлопці тримаються“, – розповів він мені під час короткої зустрічі в штабі.
Ситуація на Донеччині
На Донеччині особливо напружена ситуація склалася у Вугледарському напрямку. Місто, яке тримається вже понад два роки, зараз опинилося у напівоточенні. Окупанти намагаються перерізати логістичні маршрути та відрізати гарнізон від основних сил. За минулий тиждень росіяни просунулись на 3-4 кілометри на флангах міста, захопивши села Водяне та Пречистівка.
Побувавши на позиціях біля Богоявленки, бачив, як працюють наші артилеристи – влучно й економно, бережучи кожен снаряд. “Боєприпасів не вистачає критично“, – зізнався мені командир артилерійського підрозділу Сергій, який воює з 2014 року. “Росіяни можуть випустити 10-15 снарядів по одній нашій позиції, ми ж змушені ретельно обирати цілі”.
Запорізький напрямок
На Запорізькому напрямку ситуація не краща. Окупанти захопили села Луківське та Новоданилівку, створюючи загрозу для українських угруповань у цьому секторі. За інформацією від військових аналітиків Інституту вивчення війни, росіяни намагаються створити буферну зону та закріпитися на нових рубежах перед можливим українським контрнаступом.
Проблеми з постачанням
Особливе занепокоєння викликає ситуація з постачанням. Проблеми логістики, які я спостерігаю останні місяці, стали ще гострішими. “Бронежилети є, каски є, але з боєприпасами біда“, – розповів мені боєць з позивним “Лісник”, з яким ми знайомі ще з боїв за Маріуполь у 2022 році.
Генштаб ЗСУ підтверджує факти втрати окремих населених пунктів, але наголошує на контрольованості ситуації. “Відбувається перегрупування сил, підготовка нових оборонних рубежів”, – йдеться в офіційному повідомленні. Однак, перебуваючи на місці подій, бачу, що ситуація складніша.
Медична ситуація
Минулого тижня відвідав один з польових шпиталів поблизу Покровська. Лікарі працюють цілодобово. “Поранених стало більше на 30% порівняно з минулим місяцем“, – розповіла мені медсестра Ірина, яка вже третій рік рятує життя наших захисників.
Становище цивільного населення
Цивільне населення прифронтових територій переживає нелегкі часи. У селах, які мені вдалося відвідати, залишаються переважно літні люди, які відмовляються евакуйовуватися. “Куди я поїду? Тут моя хата, моя земля. Помру тут”, – сказала мені 78-річна Ганна Петрівна з Великої Новосілки, яка попри регулярні обстріли продовжує жити у своєму будинку.
Тактика окупантів
За даними Міноборони України, російські окупанти використовують нову тактику “повзучого наступу” – поступове захоплення невеликих ділянок території з наступною фортифікацією позицій. Це ускладнює контрнаступальні дії наших сил.
Спілкуючись із захисниками різних підрозділів, відчуваю їхню рішучість та витримку попри всі труднощі. “Ми відступаємо, коли це потрібно для збереження життя хлопців. Але кожен метр української землі противник отримує ціною величезних втрат“, – пояснив мені командир взводу з позивним “Яструб”.
Міжнародна підтримка
Міжнародні партнери України усвідомлюють серйозність ситуації. За інформацією від дипломатичних джерел, найближчим часом очікуються нові пакети військової допомоги, які включатимуть системи протиповітряної оборони та далекобійну артилерію.
За оцінками військових експертів Центру оборонних стратегій, на Донеччині та Запоріжжі росіяни сконцентрували близько 90 тисяч військових, що дозволяє їм створювати локальні переваги на окремих ділянках фронту.
Підсумки та перспективи
Завтра вирушаю до Запорізької області, щоб на власні очі побачити ситуацію в районах, де ворог досяг тактичних успіхів. Продовжуватиму інформувати вас про розвиток подій з епіцентру бойових дій.
У цій війні ми захищаємо не просто територію — ми боронимо право нашого народу на існування. І попри тимчасові тактичні невдачі, стратегічна перспектива залишається на боці України. Як сказав мені один із комбатів: “Ми відступаємо, щоб перемогти“.
