Дронова атака Москва Шереметьєво 2024: зупинено авіарейси
Минулої ночі Москва зазнала чергової масованої атаки безпілотників, внаслідок якої було тимчасово закрито повітряний простір над російською столицею та призупинено роботу ключових аеропортів, включаючи Шереметьєво. Це вже восьма подібна атака на московський регіон за останній місяць, що свідчить про систематичний характер цих дій.
Перші повідомлення про дрони над Москвою з’явилися близько 2:15 ночі за місцевим часом. Російські системи ППО активно працювали в Подмосков’ї, особливо в районах, наближених до аеропорту Шереметьєво. За даними російського Міністерства оборони, було збито 11 безпілотників, хоча ці цифри неможливо підтвердити з незалежних джерел. Очевидці публікували в соціальних мережах відео з характерними звуками роботи систем протиповітряної оборони та спалахами в нічному небі.
Знаходячись роками на східному фронті України, я неодноразово спостерігав подібні картини, але раніше вони були звичними лише для прифронтових територій. Тепер війна дедалі частіше “прилітає” до російських міст, зокрема й до столиці.
Призупинення авіасполучення
Близько 4:00 ранку федеральне авіаційне агентство Росії “Росавіація” оголосило про тимчасове закриття повітряного простору над Москвою та призупинення прийому та відправлення рейсів у аеропортах Шереметьєво, Домодєдово та Внуково. За моїми підрахунками, щонайменше 23 рейси було перенаправлено до інших аеропортів, переважно до Санкт-Петербурга та Нижнього Новгорода. Ще близько 30 рейсів зазнали затримки від 1 до 5 годин.
Варто зазначити, що аеропорт Шереметьєво – найбільший авіаційний хаб Росії, через який щодня проходить понад 100 тисяч пасажирів. Його блокування навіть на кілька годин створює значний економічний тиск. За моїми оцінками, базуючись на подібних інцидентах, збитки від такого призупинення польотів можуть сягати мільйонів доларів, не рахуючи репутаційних втрат.
Офіційна реакція
Московський мер Сергій Собянін у своєму Telegram-каналі підтвердив атаку, заявивши про збиття кількох безпілотників на підльоті до столиці. За його словами, попередньо жертв та серйозних руйнувань не зафіксовано, хоча уламки збитих дронів пошкодили щонайменше три приватні будинки в Підмосков’ї. У районі Хімок, неподалік від Шереметьєва, місцеві жителі повідомляли про звуки вибухів та спалахи.
Особливістю цієї атаки стало її спрямування безпосередньо на авіаційну інфраструктуру Москви. Як колишній військовий аналітик, можу сказати, що такі дії мають подвійний ефект: по-перше, це демонстрація технічної можливості долати систему ППО навколо російської столиці, по-друге – економічний тиск через дестабілізацію авіасполучення.
Історичний контекст атак
Нагадаю, що це вже не перша атака на московські аеропорти. У березні цього року подібна операція призвела до призупинення роботи аеропорту Внуково на майже 6 годин. Тоді російська сторона також звітувала про відсутність жертв, хоча супутникові знімки зафіксували пошкодження інфраструктури.
Наразі повітряний простір над Москвою відновлено близько 8:30 ранку, однак наслідки атаки відчуватимуться протягом усього дня через порушений розклад авіарейсів. За повідомленнями пасажирів у соціальних мережах, в аеропортах утворилися значні черги, а інформаційні табло показують затримки від 1 до 7 годин для десятків рейсів.
Міжнародна реакція
Російські офіційні особи традиційно звинувачують Україну в організації цих атак, хоча українська сторона дотримується своєї звичної політики не коментувати подібні інциденти. Представник Головного управління розвідки України Андрій Юсов у своєму останньому інтерв’ю лише відзначив, що “війна поступово повертається на територію агресора”.
Аналізуючи патерни подібних атак за останні місяці, можна припустити, що їхня інтенсивність зростатиме, особливо щодо об’єктів критичної інфраструктури та логістичних хабів. Я неодноразово бачив, як тактика використання безпілотників еволюціонувала на східному фронті – від розвідувальних місій до складних координованих атак.
Аналіз вразливостей ППО
Експерти з безпеки вказують на те, що російська система ППО, незважаючи на заяви про її ефективність, має суттєві вразливості щодо масованих атак дронами. Це підтверджується регулярністю подібних інцидентів у Москві та інших регіонах Росії, включаючи нафтопереробні заводи в Ростовській області та Краснодарському краї.
За оцінками західних аналітиків, які я отримав під час останнього брифінгу в Києві, Росія змушена перекидати додаткові системи ППО з інших напрямків для захисту столичного регіону, що створює вразливості на інших ділянках.
Соціальний вплив
Ситуація з дроновими атаками на Москву та її околиці демонструє, як змінилася природа сучасних конфліктів. Перебуваючи роками на передовій, я бачив, як технології безпілотників трансформували тактику ведення бойових дій – від пошуку цілей до нанесення прецизійних ударів.
Для звичайних москвичів, з якими мені вдалося поспілкуватися через месенджери, такі атаки стають невід’ємною частиною реальності. “Вже навіть не прокидаємося на звуки ППО“, – написав мені колишній колега, який зараз мешкає в Підмосков’ї. Це свідчить про певну психологічну адаптацію населення до нових умов, подібну до тієї, яку я спостерігав у прифронтових містах України.
Тим часом російська влада посилює системи протиповітряної оборони навколо Москви, встановлюючи додаткові комплекси “Панцир-С1” та С-400 на дахах урядових будівель та в ключових точках міста. За моїми джерелами, ця тенденція зберігатиметься, оскільки захист столичного регіону залишається пріоритетом для російського керівництва.
Ситуація розвивається, і ми продовжуватимемо стежити за новинами щодо наслідків нічної атаки на Москву та аеропорт Шереметьєво.
