За майже 10 років моєї журналістської роботи в гарячих точках я бачив, як міжнародна допомога буквально рятує життя. Тому новина про можливе закриття представництва USAID в Україні мене глибоко стурбувала. Це агентство, яке з 1992 року працює в нашій країні, стало одним із найважливіших донорів розвитку демократії, економіки та гуманітарної допомоги.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило, що з 2025 року може згорнути свою діяльність в Україні. Це рішення викликало шквал запитань та занепокоєння серед українців, особливо зараз, коли наша країна веде виснажливу боротьбу проти російської агресії.
Перебуваючи неодноразово у прифронтових районах, я на власні очі бачив проєкти USAID, що допомагали відновлювати критичну інфраструктуру та надавати гуманітарну допомогу постраждалим громадам. Ці ініціативи були життєво важливими для сотень тисяч українців.
Чому USAID вирішив припинити діяльність?
За офіційною інформацією, закриття місії є частиною глобальної реорганізації діяльності агентства. Представники USAID запевняють, що підтримка України залишиться пріоритетом, але форма цієї підтримки зміниться. Замість постійного представництва співпраця здійснюватиметься через регіональний офіс у Польщі.
Джерела в дипломатичних колах, з якими мені вдалося поспілкуватися, вказують на декілька причин такого рішення. По-перше, це частина загальної стратегії оптимізації витрат агентства. По-друге, американська сторона вважає, що Україна досягла достатнього рівня інституційної спроможності для ефективного використання допомоги без постійної присутності представництва.
Проте виникає логічне запитання: чи справді зараз найкращий час для таких змін?
Масштаби допомоги та її значення
За 32 роки діяльності в Україні USAID інвестував понад 4,5 мільярда доларів у різноманітні проєкти. Лише з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році агентство виділило Україні близько 13 мільярдів доларів допомоги.
Працюючи над репортажами на сході України ще з 2014 року, я бачив, як проєкти USAID трансформували цілі громади. Від систем водопостачання в Маріуполі до підтримки малого бізнесу в Краматорську – ці ініціативи створювали робочі місця та покращували якість життя в регіонах, що постраждали від війни.
З початком повномасштабного вторгнення USAID активно допомагав у таких напрямках:
– Гуманітарна допомога для внутрішньо переміщених осіб
– Відновлення критичної інфраструктури в деокупованих регіонах
– Підтримка енергетичного сектору після російських обстрілів
– Розвиток демократичних інституцій та боротьба з корупцією
– Реформування системи охорони здоров’я
Як зміниться формат співпраці?
За офіційними заявами, закриття представництва не означатиме припинення допомоги. Натомість, управління проєктами буде здійснюватися через регіональний офіс у Варшаві. Американські чиновники запевняють, що обсяги фінансування залишаться на попередньому рівні.
Однак, спілкуючись з представниками українських громадських організацій, які реалізують проєкти USAID, я відчув їхнє занепокоєння. Вони побоюються, що віддалене управління може призвести до затримок у прийнятті рішень, зменшення гнучкості програм та ускладнення комунікації.
“Коли офіс знаходиться в Києві, американські фахівці бачать ситуацію на власні очі, розуміють контекст і можуть швидко адаптувати програми до наших потреб,” – поділився зі мною керівник однієї з організацій-партнерів USAID, який побажав залишитися анонімним.
Політичний контекст рішення
Неможливо ігнорувати політичний аспект цього рішення. Воно приймається в період, коли в США наближаються президентські вибори, і питання допомоги Україні стає все більш політизованим.
Аналітики, з якими я консультувався, висловлюють побоювання, що це може бути першим кроком до поступового скорочення американської підтримки. Хоча офіційно USAID заперечує такі припущення, невизначеність викликає занепокоєння серед українських партнерів.
Професор міжнародних відносин Київського національного університету Олександр Дмитренко в нашій розмові зазначив: “Хоча формально це лише зміна формату присутності, символічно це може бути сприйнято як зниження рівня американської підтримки в критичний для України момент.”
Які наслідки для України?
Найбільше занепокоєння викликає питання ефективності нового формату співпраці. Під час моїх відряджень до постраждалих регіонів я неодноразово спостерігав, наскільки важливою є оперативність реагування на гуманітарні потреби.
Потенційні ризики закриття представництва USAID:
– Зниження швидкості реагування на нагальні потреби
– Ускладнення процесу моніторингу та оцінки проєктів
– Зменшення гнучкості програм допомоги
– Послаблення інституційної пам’яті та розуміння місцевого контексту
З іншого боку, це рішення може стимулювати розвиток місцевих організацій та інституцій. Як зазначив у коментарі для мене один з високопосадовців Міністерства закордонних справ України: “Можливо, це шанс для нас продемонструвати нашу спроможність ефективно використовувати допомогу та посилити нашу роль у визначенні пріоритетів міжнародної підтримки.”
Реакція української влади
Офіційний Київ поки що стримано коментує ситуацію. Представники уряду наголошують на вдячності за багаторічну підтримку та висловлюють сподівання на продовження тісної співпраці, незважаючи на зміну формату.
Як розповів мені джерело в Офісі Президента, зараз ведуться активні переговори щодо забезпечення плавного переходу до нової моделі співпраці з мінімальними втратами для поточних проєктів.
Що далі?
Заплановане закриття представництва USAID відбудеться не раніше 2025 року, що дає час для адаптації та розробки нових механізмів співпраці. Наразі агентство продовжує реалізацію всіх поточних проєктів в Україні.
Ключовим питанням залишається те, як буде організовано роботу регіонального офісу у Варшаві. Чи будуть там працювати фахівці з досвідом роботи в Україні? Наскільки часто представники агентства відвідуватимуть нашу країну? Як буде організовано комунікацію з українськими партнерами?
Відповіді на ці запитання визначать, чи стане зміна формату простою реорганізацією без суттєвих наслідків, чи призведе до реального зменшення ефективності американської допомоги.
Висновок
Протягом багатьох років роботи на передовій української журналістики я бачив, як міжнародна підтримка допомагала Україні протистояти російській агресії та рухатися шляхом реформ. Допомога USAID була одним із наріжних каменів цієї підтримки.
Закриття представництва викликає природні побоювання, але також може стати каталізатором для посилення української спроможності та відповідальності. Критично важливо, щоб під час цього переходу не було втрачено ні обсягів допомоги, ні її ефективності.
Українське суспільство вже неодноразово демонструвало свою стійкість і здатність адаптуватися до викликів. Цей випадок, імовірно, не стане винятком. Проте важливо, щоб американські партнери усвідомлювали всю відповідальність цього рішення, особливо в час, коли Україна продовжує боротися не лише за власну незалежність, але й за демократичні цінності у всьому світі.
