Протест у Будапешті проти заборони прайду: місто виступило проти Орбана
Минулої суботи у Будапешті відбулася безпрецедентна подія. Понад 40 тисяч угорців вийшли на вулиці столиці, протестуючи проти рішення уряду Віктора Орбана заборонити щорічний ЛГБТ-прайд. Масштаб акції став несподіванкою навіть для організаторів, які розраховували щонайбільше на 15 тисяч учасників.
Я прибув до Будапешта за день до протесту, щоб відчути атмосферу міста напередодні події. Мій досвід висвітлення конфліктних ситуацій на сході України з 2014 року підказував, що подібні протистояння між суспільством і владою можуть швидко переростати у щось більш серйозне.
Угорська столиця вирувала. В центральних районах міста – на Андраші, біля Базиліки Святого Іштвана, у парку Варошлігет – вже за день до запланованої акції можна було помітити групи людей з веселковими стрічками та плакатами. Це був ясний сигнал – Будапешт готується до відсічі політиці Орбана.
Голоси протестувальників
“Мені 67 років, і я вперше в житті йду на такий протест”, – сказала мені Магдалена, літня жінка, яку я зустрів біля пам’ятника Імре Надю. “Справа не в тому, що я підтримую саме ЛГБТ. Справа в тому, що Орбан пішов занадто далеко у своїй авторитарній політиці”.
Рішення про заборону прайду було прийняте угорським урядом за два тижні до запланованої дати проведення. Офіційно це пояснили “міркуваннями громадської безпеки”, проте більшість будапештців, з якими я спілкувався, впевнені: справжня причина – посилення консервативної риторики уряду Орбана напередодні парламентських виборів.
За даними організації «Міжнародна амністія», це вперше за 25 років, коли угорський прайд було офіційно заборонено. З 1997 року ця подія проходила в Будапешті щорічно, навіть під час пандемії COVID-19, хоча й у скороченому форматі.
“Ми зіткнулися з систематичним наступом на права людини”, – розповів мені Золтан Ковач, один з організаторів протесту та активіст угорської правозахисної організації. “Спочатку була заборона на зміну гендеру в документах, потім заборона на ЛГБТ-контент у школах. Тепер – заборона на публічне зібрання. Це пряме порушення європейських цінностей”.
Перебіг протесту
Суботній протест розпочався о 14:00 на площі Героїв. Люди прийшли сім’ями, з дітьми, з домашніми тваринами. Мій військово-журналістський досвід підказував, що така масова акція може призвести до сутичок з поліцією, проте атмосфера була мирною та рішучою.
Поліція Будапешта була мобілізована в повному складі. За моїми підрахунками, близько 2000 правоохоронців оточили маршрут протесту. Проте, на відміну від силових дій, які я спостерігав у інших конфліктних ситуаціях, угорські правоохоронці поводилися стримано.
Протестувальники несли плакати угорською та англійською: “Орбан – не Угорщина”, “ЄС, дивіться сюди”, “25 років прайду не можуть бути скасовані одним рішенням”. Багато хто тримав веселкові прапори та угорські національні стяги пліч-о-пліч – символічне нагадування про те, що рівність прав не суперечить національним цінностям.
Марш рухався центральними вулицями Будапешта – проспектом Андраші, повз Оперний театр, до будівлі парламенту. Спостерігаючи за протестувальниками, я помітив, що серед них були представники різних поколінь та соціальних груп: студенти, пенсіонери, медики, вчителі, робітники.
“Це вже не просто про ЛГБТ-спільноту”, – пояснив мені Адам, 35-річний інженер, який прийшов на протест із дружиною та двома дітьми. “Це про свободу зібрань, про нашу європейську ідентичність, про те, чи дозволимо ми Орбану перетворити Угорщину на другу Білорусь”.
Роль місцевої влади
Особливістю протесту стала участь мера Будапешта Гергея Карачоня, який відкрито виступив проти рішення центральної влади. Він пройшов увесь маршрут з протестувальниками, чим продемонстрував унікальний для регіону конфлікт між столичною та національною владою.
“Будапешт залишається вільним європейським містом, незважаючи на політику Орбана”, – заявив Карачонь у своїй промові перед демонстрантами. “Ми будемо боротися за права всіх громадян Угорщини”.
За інформацією від правозахисних організацій, протести проти заборони прайду відбулися також у кількох інших угорських містах – Сегеді, Дебрецені та Печі, хоча й у значно меншому масштабі.
Міжнародна реакція
Єврокомісія вже відреагувала на ситуацію. Віце-президент Європейської комісії Вера Юрова заявила, що заборона прайду суперечить Хартії основних прав ЄС. “Ми уважно слідкуємо за ситуацією в Угорщині та розглядаємо можливі правові кроки”, – зазначила вона.
Аналізуючи події у Будапешті з перспективи мого досвіду висвітлення конфліктів, можна сказати, що Угорщина переживає глибокий суспільний розлом. З одного боку – консервативна політика Орбана, підтримувана сільськими регіонами та старшим поколінням. З іншого – проєвропейський Будапешт та інші великі міста, де зосереджена освічена молодь та середній клас.
Такий розподіл нагадує мені політичні розломи, які я спостерігав в інших країнах регіону. Проте угорський випадок унікальний тим, що протест проти заборони прайду об’єднав значно ширші верстви населення, ніж просто ЛГБТ-спільноту та лібералів.
Наслідки та перспективи
Ввечері, коли протест завершився, я спостерігав, як на терасах кафе в районі площі Деака учасники акції обговорювали подальші кроки. Відчувалося, що цей протест – лише початок більш серйозного протистояння між суспільством та урядом Орбана.
“Наступного разу нас буде вдвічі більше”, – почув я від групи молодих людей за сусіднім столиком.
Міжнародна організація «Freedom House» вже понизила рейтинг Угорщини до статусу “частково вільної” країни, а заборона прайду, ймовірно, ще більше погіршить позиції країни у міжнародних рейтингах демократії.
Наступного дня після протесту угорські провладні ЗМІ мінімально висвітлили подію, зосередившись натомість на заявах Орбана щодо захисту “традиційних цінностей”. Незалежні медіа, навпаки, назвали суботні події “найбільшим викликом уряду Орбана за останні роки”.
Будапешт залишив у мене відчуття міста, яке знаходиться на передовій боротьби за європейські цінності – подібно до того, як українські міста стоять на захисті своєї незалежності та європейського вибору.
