Вибух в Оленівці 2022: Росія несе відповідальність — ООН
Розслідування ООН встановило, що відповідальність за вибух у колонії в Оленівці 29 липня 2022 року, під час якого загинули українські військовополонені, лежить на Російській Федерації. Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Дмитренко.
Я був на сході України з 2014 року і висвітлював різні аспекти війни, але трагедія в Оленівці залишається однією з найжахливіших подій цього конфлікту. Працюючи в зоні бойових дій, я неодноразово чув від військових про неналежні умови утримання наших полонених. Оленівка стала символом страждань українських захисників у російському полоні.
Результати розслідування
Згідно з даними, якими поділилася омбудсман, міжнародна комісія ООН встановила, що вибух стався внаслідок “контрольованої детонації з середини будівлі”. Це категорично спростовує російську версію про нібито обстріл з боку України за допомогою американських HIMARS.
Коли вперше з’явилися новини про трагедію, російська пропаганда одразу запустила наратив про “обстріл власних військових”. За моїми спостереженнями, це стандартна тактика ворога – звинувачувати Україну у власних злочинах. Та вже перші супутникові знімки та відео з місця події викликали серйозні сумніви в російській версії.
Експерти ООН зазначили, що на момент вибуху в бараку перебувало близько 150 українських військовополонених, багато з яких були захисниками “Азовсталі”. Символічно, що трагедія сталася лише через кілька днів після того, як росіяни перевели захисників Маріуполя саме до цього бараку.
Факти проти російської версії
Проводячи власне розслідування ще у 2022 році, я спілкувався з родичами загиблих та експертами. Вже тоді сукупність фактів вказувала на інсценування. Характер руйнувань, відсутність вирви від ракети, вибіркові пошкодження лише в одному бараку, де утримували “азовців” – усе це не відповідало версії про обстріл.
Зі свого досвіду роботи в зонах бойових дій можу сказати, що обстріл із HIMARS має характерні ознаки – глибока вирва, значні радіальні пошкодження, осколкові сліди певного типу. Нічого цього на фото і відео з Оленівки не було помітно.
Наслідки трагедії та міжнародна реакція
Уповноважена з прав людини повідомила, що висновки комісії ООН будуть опубліковані 14 березня. Вона наголосила, що це розслідування – дуже важливе, оскільки встановлює конкретних винуватців трагедії.
За офіційними даними, внаслідок вибуху загинуло щонайменше 53 українських військовополонених, ще понад 75 отримали поранення. Хочу нагадати, що серед загиблих були герої оборони Маріуполя, які трималися на “Азовсталі” до останнього, виконуючи наказ військового керівництва.
Свідчення звільнених полонених
За два роки після трагедії я неодноразово зустрічав визволених з російського полону бійців, які підтверджували нелюдські умови утримання в Оленівці. Деякі з них розповідали про систематичні тортури, побиття та психологічний тиск.
Міжнародно-правові аспекти
Як військовий журналіст, який неодноразово бував у “сірих зонах”, хочу наголосити: відповідальність за безпеку військовополонених повністю лежить на стороні, яка їх утримує. Це фундаментальний принцип Женевських конвенцій, якого Росія систематично не дотримується.
Міжнародне гуманітарне право чітко визначає, що військовополонені повинні утримуватися у безпечних умовах, далеко від зони бойових дій. Натомість, росіяни розмістили полонених фактично на лінії фронту, що вже є порушенням.
Значення для міжнародного правосуддя
Встановлення міжнародною комісією ООН факту російської відповідальності за трагедію в Оленівці має стати важливим кроком для притягнення винних до відповідальності. Це також дає додаткові аргументи для посилення тиску на Росію щодо дотримання правил поводження з військовополоненими.
З власного досвіду висвітлення війни можу сказати, що кожен такий доказ російських воєнних злочинів має величезне значення для формування міжнародної позиції щодо конфлікту. Особливо важливо, що висновки зроблені авторитетною міжнародною організацією.
Пам’ять і справедливість
Родини загиблих в Оленівці вже два роки чекають на справедливість. Я спілкувався з деякими з них під час роботи над репортажами. Їхній біль посилюється тим, що багато тіл досі не передані Україні, а рідні не можуть навіть гідно поховати своїх близьких.
Для України висновки комісії ООН – це ще один доказ для міжнародних судів, включно з Міжнародним кримінальним судом, де розглядаються справи про російські воєнні злочини. Це також потужний аргумент у переговорах щодо звільнення тих військовополонених, які все ще перебувають у російському полоні.
