Пам’ятник Пушкіну Одеса скандал: мер зухвало відповів військовому
Одеський міський голова Геннадій Труханов опинився в епіцентрі суспільного резонансу після гострої словесної перепалки з військовослужбовцем під час обговорення демонтажу пам’ятника Олександру Пушкіну. Інцидент стався минулого тижня і швидко поширився соціальними мережами, викликавши хвилю обурення серед українців.
За інформацією очевидців, під час одного з публічних заходів військовий запитав мера, чому пам’ятник російському поету досі стоїть у центрі міста, незважаючи на широку політику декомунізації та деколонізації. У відповідь Труханов різко відреагував фразою “А чому ви не в окопі?”, що викликало обурення присутніх.
Суспільна дискусія
Цей конфлікт став яскравим відображенням глибшої суспільної дискусії, що точиться в Україні з початку повномасштабного вторгнення: що робити з культурною спадщиною, пов’язаною з Росією, і як балансувати між збереженням історичної пам’яті та формуванням нової національної ідентичності.
“Проблема не в самому Пушкіні як історичній постаті, а в тому, що його образ активно використовується російською пропагандою як символ так званого ‘русского мира’,” — пояснює культуролог Марина Гриценко. “В умовах війни такі символи набувають нового, гострополітичного значення”.
Офіційна позиція міста
За даними міського управління культури, питання демонтажу пам’ятника Пушкіну в Одесі обговорюється вже понад рік. Створена спеціальна комісія, яка має оцінити історичну та культурну цінність монумента. Однак, як зазначають громадські активісти, процес затягується через відсутність політичної волі.
Міністерство культури України ще в червні 2022 року рекомендувало місцевим органам влади переглянути доцільність збереження пам’ятників діячам, пов’язаним з російською культурою та історією. З того часу в багатьох містах України, включаючи Київ, Львів та Харків, було демонтовано десятки подібних монументів.
Конфлікт поглядів
Виступаючи на захист свого рішення, Труханов посилається на мультикультурну історію Одеси та значення Пушкіна для місцевої культури. “Одеса завжди була містом, де переплітались різні культури. Ми маємо зважено підходити до питань історичної пам’яті,” — заявив він на одному з брифінгів після інциденту.
Проте військовослужбовці та ветерани АТО/ООС категорично не погоджуються з такою позицією. “Коли наші побратими гинуть на фронті, захищаючи Україну від російської агресії, збереження символів російської культури в наших містах виглядає як насмішка над їхньою жертвою,” — говорить Олексій Петренко, ветеран ЗСУ та громадський активіст.
Історичний контекст
Одеський історик Віктор Савченко зауважує, що дискусія навколо пам’ятника Пушкіну має глибший контекст: “Це не просто питання одного монумента. Це питання деколонізації нашого культурного простору, переосмислення нашого минулого та формування нової, незалежної від російських наративів, ідентичності”.
Психологи відзначають, що процес декомунізації та деколонізації є важливою частиною суспільної терапії в умовах війни. “Символи мають потужний вплив на колективну свідомість. Позбавлення від символів агресора — це один із способів психологічного захисту та відновлення для суспільства, що переживає травму війни,” — пояснює психолог Марія Ковальчук.
Реакція громадськості
Після інциденту в соцмережах розгорнулася кампанія з вимогою публічних вибачень від мера Одеси. Петиція з закликом до демонтажу пам’ятника Пушкіну зібрала вже понад 15 тисяч підписів.
Міська рада Одеси оголосила, що найближчим часом буде проведено громадські слухання щодо майбутнього пам’ятника. Однак критики стверджують, що це лише спроба відкласти рішення і знизити градус суспільного напруження.
Загальнонаціональний контекст
Конфлікт навколо одеського пам’ятника Пушкіну — це не поодинокий випадок. Подібні дискусії відбуваються в багатьох містах України, де історична спадщина тісно переплетена з російською культурою. І хоча єдиного рецепту вирішення таких проблем не існує, більшість експертів погоджуються: процес деколонізації культурного простору має відбуватися з урахуванням думки громади, але бути послідовним і відповідати викликам сьогодення.
У цьому контексті зухвала відповідь мера військовослужбовцю виглядає особливо негарно, адже саме військові сьогодні захищають право України на культурне самовизначення та незалежний розвиток.
