Масована атака охопила всю країну
Перше, що я почув сьогодні вранці – не звичайний будильник, а пронизливий вій сирени повітряної тривоги. Знайомий до болю звук, який супроводжує українців уже третій рік повномасштабної війни. Годинник показував 5:40, коли повітряні сили повідомили про масований запуск ракет з території Росії.
Цього разу ворог не обмежився окремими регіонами – під ударом опинилася практично вся Україна. З першими променями сонця російські війська випустили десятки ракет різних типів, намагаючись паралізувати енергетичну інфраструктуру та посіяти паніку серед мирного населення.
Перебуваючи в укритті, я миттєво перейшов у режим військового кореспондента – телефонні дзвінки контактам у різних містах, моніторинг офіційних повідомлень, координація з колегами. За роки роботи в гарячих точках звик діяти швидко, але кожен такий ранок – це випробування для всіх українців.
“Максиме, у нас прильоти в енергетичний об’єкт. Місто частково знеструмлене”, – повідомив мій колега з Харкова. Подібні повідомлення надходили з Києва, Дніпра, Запоріжжя, Одеси та Львова. Масштаб атаки вражав – росіяни задіяли практично весь свій ракетний арсенал.
Оперативні дані про атаку
За оперативними даними Повітряних Сил ЗСУ, противник випустив понад 40 ракет різних типів, включаючи крилаті ракети Х-101/Х-555 з бомбардувальників Ту-95МС, балістичні ракети “Кинджал” з МіГ-31К та ракети “Іскандер-М”. Українські сили протиповітряної оборони працювали на межі можливостей, збивши значну частину ворожих цілей.
Енергетична інфраструктура стала головною мішенню. У кількох обласних центрах було зафіксовано перебої з електропостачанням. За словами міністра енергетики, внаслідок обстрілів пошкоджено генеруючі потужності та об’єкти високовольтних мереж у центральних та західних областях.
“Тримаємося на резервних схемах, але пошкодження серйозні”, – розповів мені інженер однієї з підстанцій, який попросив не називати його ім’я. Спілкуючись з ним, я згадав свої репортажі з Донбасу 2014-2015 років, коли вперше бачив, як енергетики під обстрілами відновлювали лінії електропередач. Сьогодні цей героїзм став буденною реальністю для всієї країни.
Трагічні наслідки обстрілів
Найтрагічніші наслідки зафіксовано в Києві та Дніпрі. За даними ДСНС, внаслідок влучання ракети в житловий будинок у столиці загинуло троє людей, серед яких дитина. У Дніпрі пошкоджено промисловий об’єкт, є постраждалі серед робітників ранкової зміни.
“Я прокинувся від вибуху. Все трусилося, як при землетрусі. Вікна повилітали, а на кухні обвалилася стеля”, – розповів мені телефоном Андрій, мешканець багатоповерхівки на лівому березі Києва, яка опинилася за 500 метрів від місця влучання ракети.
Перебуваючи на сході України останні кілька місяців, я не раз опинявся під обстрілами, але кожен масований удар по всій країні викликає особливе відчуття. Це не просто військова операція – це спроба зламати дух цілого народу, паралізувати життя країни, яка третій рік протистоїть одній з найбільших армій світу.
Контекст атаки та міжнародна реакція
Слід зазначити, що нинішня атака відбулася на фоні наростання напруженості на фронті. Останні тижні російські війська активізували наступальні дії на Харківському напрямку та в районі Часового Яру на Донеччині. Паралельно з цим у Кремлі продовжують риторику про “неприпустимість ударів Україною по території РФ західною зброєю”.
Міжнародна реакція не забарилася. Представники країн НАТО та ЄС оперативно висловили засудження ракетних ударів по цивільній інфраструктурі. Президент США Джо Байден у телефонній розмові з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та наголосив на необхідності надання додаткових систем ППО.
“Ця атака є черговим доказом того, що Росія не має намірів припиняти свою агресію. Міжнародна спільнота повинна реагувати жорстко і невідкладно”, – заявив Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики.
Тактика противника
Аналізуючи тактику противника, слід відзначити, що сьогоднішня атака мала комбінований характер. Росіяни застосували різні типи носіїв та ракет, запускаючи їх з різних напрямків та в різний час, намагаючись перевантажити українську систему ППО. Ця тактика застосовувалася і раніше, зокрема під час зимових атак на енергосистему у 2022-2023 роках.
Проте, як показав досвід моїх численних поїздок по країні, українці демонструють неймовірну здатність до адаптації та відновлення. Вже за кілька годин після ударів у більшості міст відновлено електропостачання, комунальні служби розчищають завали, а медики надають допомогу постраждалим.
“Не вперше і не востаннє. Головне – вистояти”, – ці слова літньої жінки, яку я зустрів біля пункту обігріву в Києві, мабуть, найкраще передають настрій українців сьогодні. Вона прийшла зарядити телефон та випити гарячого чаю, але відмовилася залишатися в укритті – поспішала до шпиталю, де волонтерить вже третій рік.
Стійкість енергосистеми та подальші перспективи
Як військовий кореспондент, який працює в Україні з 2014 року, я бачив різні фази цієї війни. Але кожна така масована атака – це нагадування про те, що конфлікт далекий від завершення. І що саме енергетична інфраструктура залишається однією з ключових цілей ворога, особливо напередодні холодів.
Незважаючи на серйозність ситуації, українська енергосистема демонструє значно більшу стійкість порівняно з минулим роком. Завдяки децентралізації генерації, створенню резервних потужностей та міжнародній допомозі, наслідки сьогоднішньої атаки вдалося мінімізувати.
“Ми врахували уроки минулої зими. Створено розподілені системи зберігання обладнання, впроваджено нові схеми аварійного відновлення”, – розповів мені представник Міністерства енергетики.
Ракетна атака 2024 року – це не просто військова операція. Це продовження терористичної тактики, спрямованої на виснаження цивільного населення та руйнування критичної інфраструктури. Але з кожним таким ударом українці демонструють всьому світу свою незламність та здатність відновлюватися.
Перебуваючи серед людей у центрі Києва через кілька годин після обстрілу, я бачу вже знайому картину – місто оживає, незважаючи на тривоги. Комунальники працюють на місцях руйнувань, волонтери розвозять допомогу, а лікарі рятують поранених. Це і є той самий український спротив, який неможливо зламати ракетними ударами.
