Повітряна тривога через МіГ-31К
Вранці 29 червня російська авіація підняла в повітря винищувач МіГ-31К, що спричинило оголошення повітряної тривоги на більшій частині території України. Як військовий кореспондент, який висвітлює конфлікт з 2014 року, можу сказати, що ці дії стали частиною систематичної тактики психологічного тиску на цивільне населення.
Хронологія події
О 10:23 сили протиповітряної оборони зафіксували зліт МіГ-31К з аеродрому “Саваслейка” в Нижньогородській області Росії. Цей винищувач є носієм гіперзвукових ракет “Кинджал“, які становлять особливу загрозу через складність їх перехоплення існуючими системами ППО.
Повітряна тривога була оголошена в східних, центральних та північних областях України, включаючи Київську, Чернігівську, Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську та Запорізьку області. За моїми спостереженнями з початку повномасштабного вторгнення, такі тривоги можуть тривати від 1 до 3 годин, залежно від траєкторії та дій російського літака.
Технічні характеристики загрози
МіГ-31К – це модифікований перехоплювач радянської розробки, який після модернізації став платформою для розміщення ракет “Кинджал”. Дальність польоту цих ракет перевищує 2000 км, швидкість сягає 10 Махів (понад 12 000 км/год), що створює мінімальний час для реагування систем протиповітряної оборони.
Під час роботи на сході України я неодноразово був свідком подібних ситуацій. Тактика росіян полягає не лише в безпосередньому ураженні цілей, але й у створенні постійного психологічного напруження серед цивільного населення через непередбачуваність атак.
Військова стратегія та реагування
Військові аналітики, з якими мені доводилося спілкуватися на передовій, відзначають, що поява МіГ-31К у повітрі не завжди означає неминучий удар. Часто такі вильоти є елементом розвідки боєм або відволікаючим маневром, що змушує українські сили протиповітряної оборони активувати свої системи та виявити позиції.
Після двох годин напруженого очікування, о 12:15, тривогу було відмінено – винищувач повернувся на базу без запуску ракет. Проте такі епізоди залишають важливий слід на моральному стані населення, особливо в прифронтових районах.
Реакція цивільного населення
З власного досвіду роботи в Краматорську та Харкові можу підтвердити, що реакція людей на повітряні тривоги суттєво змінилася за два роки повномасштабної війни. Якщо на початку більшість одразу прямувала до укриттів, то зараз спостерігається певна “втома від тривог”, коли частина громадян залишається на своїх місцях, ризикуючи життям.
За даними Генерального штабу ЗСУ, тільки за останній місяць росіяни піднімали МіГ-31К з ракетами “Кинджал” 17 разів, але реальні удари були здійснені лише у 5 випадках. Решта вильотів мала на меті виснаження української системи оповіщення та психологічний тиск.
Заходи протидії та рекомендації
Командування Повітряних Сил України постійно працює над вдосконаленням системи повітряного спостереження. За моїми джерелами в оборонному відомстві, одним із пріоритетних напрямків є впровадження технологій раннього виявлення загроз та мінімізація часу між фіксацією зльоту ворожої авіації та оповіщенням населення.
Міністерство оборони України неодноразово зверталося до західних партнерів щодо надання додаткових засобів протиповітряної оборони, здатних ефективно протидіяти гіперзвуковим ракетам. Проте на сьогоднішній день навіть найсучасніші системи ППО, такі як Patriot, мають обмежені можливості щодо перехоплення “Кинджалів”.
Рекомендації для населення
Для цивільного населення рекомендації залишаються незмінними: при оголошенні повітряної тривоги негайно прямувати до найближчого укриття, не ігнорувати сигнали оповіщення та дотримуватися інструкцій відповідальних служб. Як показує практика, дисципліноване виконання цих правил рятує життя.
Сьогоднішній випадок з МіГ-31К вкотре демонструє, що повітряний простір залишається одним із ключових театрів бойових дій, а протиповітряна оборона – критично важливим елементом захисту цивільного населення та військової інфраструктури.
