Останні геополітичні події свідчать про унікальну роль України у світовій системі безпеки. Перебуваючи минулого тижня в районі Курахового, де інтенсивність артилерійських обстрілів не спадає вже кілька місяців, я мав розмову з командиром артилерійського підрозділу. “Максиме, ми тут не просто захищаємо свою землю – ми втримуємо рівновагу у світі, хоч і дорогою ціною,” – сказав він, витираючи закіптюжене обличчя після чергового вогневого залпу.
Ця розмова набула особливого значення у світлі останніх подій на Близькому Сході. Аналітики провідних світових видань все частіше відзначають, що виснаження російської армії в Україні суттєво обмежило можливості Кремля реагувати на інші регіональні конфлікти, зокрема на ескалацію напруженості між Ізраїлем та Іраном.
Тривалий спротив України російській агресії має глобальні наслідки, які виходять далеко за межі нашого регіону. Згідно з аналізом Інституту вивчення війни (ISW), Росія змушена перекидати значні сили з інших стратегічних напрямків, щоб компенсувати втрати на українському фронті. За моїми спостереженнями під час поїздок на східний фронт, російське командування активно залучає підрозділи, які раніше дислокувалися на інших напрямках, включаючи Сирію.
Російські втрати змінюють геополітичну картину
Військові експерти відзначають, що масштаб російських втрат в Україні сягає рівня, який не дозволяє Кремлю розпорошувати сили на інші театри воєнних дій. За даними, які я зібрав під час спілкування з аналітиками Міністерства оборони України, тільки за останні півроку російські сили втратили понад 50 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими, а також сотні одиниць важкої техніки.
“Путін опинився в ситуації, коли йому просто нічим воювати на інших фронтах,” – пояснив мені старший офіцер аналітичного відділу Генерального штабу ЗСУ під час брифінгу в Києві минулого місяця. – “Втрати техніки та живої сили настільки значні, що будь-яке додаткове втручання в інші конфлікти стало б фатальною помилкою для російської армії.”
Особливо показовою є ситуація з російською авіацією. За два роки повномасштабної війни ППО України знищила понад 350 бойових літаків та вертольотів противника. Це змушує російське командування максимально обережно використовувати авіацію навіть на українському напрямку, не кажучи вже про інші регіональні конфлікти.
Близькосхідний фактор
Конфлікт між Ізраїлем та Іраном останніми місяцями набрав обертів, і саме тут відсутність російського фактора відіграла стабілізуючу роль. Раніше Росія активно підтримувала Іран та його регіональних союзників, зокрема постачанням озброєнь та дипломатичним прикриттям.
Під час моєї поїздки до Брюсселя на конференцію з питань безпеки минулого місяця, високопоставлений представник НАТО підтвердив цю тезу: “Якби не українська протидія, російські військові контингенти в Сирії були б значно потужнішими і могли б стати інструментом ескалації в конфлікті між Іраном та Ізраїлем.”
Аналітики The Economist та Financial Times зазначають, що саме виснаження російської армії в Україні змусило Кремль зайняти обережнішу позицію щодо близькосхідного конфлікту. За моїми оцінками, підкріпленими розмовами з військовими експертами, відсутність можливості активно втручатися у конфлікт на Близькому Сході є прямим наслідком українського спротиву.
Україна як гарант регіональної стабільності
Парадоксально, але сьогодні Україна, сама потерпаючи від російської агресії, стала важливим фактором стабільності в інших регіонах світу. Мій колега, військовий аналітик, який бажав залишитися анонімним через свою роботу в оборонних структурах, зазначив: “Україна прийняла на себе удар, який інакше міг би розійтися хвилями по всьому світу.”
Глобальні наслідки українського спротиву виходять далеко за межі двосторонніх відносин з Росією. Вони формують нову архітектуру міжнародної безпеки, де спроможність країни захищати свої кордони має значення для стабільності в інших регіонах.
Під час нещодавніх боїв поблизу Торецька я спостерігав, як українські підрозділи ефективно протидіють значно більшим за чисельністю російським силам. Командир батальйону, який провів для мене екскурсію позиціями, зазначив: “Кожен російський танк, знищений тут, – це танк, який не поїде в Сирію чи не буде переданий проросійським силам в Африці.”
Іранський фактор у війні проти України
Варто зазначити, що відносини між Росією та Іраном самі по собі зазнали трансформації через війну в Україні. Іран став одним із ключових постачальників дронів-камікадзе Shahed для російської армії, що використовуються для ударів по українській критичній інфраструктурі.
На власні очі я бачив наслідки таких атак у Харкові, Запоріжжі та Дніпрі. Іранські безпілотники стали символом терору проти цивільного населення, але водночас це партнерство свідчить про відчайдушну потребу Росії в зовнішній підтримці для продовження війни.
“Росія була змушена звернутися до Ірану за допомогою, що демонструє її слабкість, а не силу,” – розповів мені високопоставлений співробітник СБУ під час брифінгу для журналістів. – “Це відносини залежності, які підкреслюють виснаження власних російських ресурсів.”
Висновки: глобальне значення українського спротиву
Підсумовуючи, варто підкреслити, що український спротив має глобальне значення, яке виходить далеко за межі безпосереднього захисту наших кордонів. Україна не лише захищає себе – вона стримує поширення російської агресії в інших регіонах, включаючи Близький Схід.
За моїми спостереженнями під час численних поїздок на фронт та спілкування з військовими експертами, українська армія сьогодні виконує місію глобального значення. Стримуючи Росію, вона забезпечує простір для більш збалансованого врегулювання конфліктів в інших частинах світу.
Як сказав мені один із бійців поблизу Бахмута: “Ми тримаємо лінію не лише для України, але й для всього світу. І хоч як це звучить пафосно, але тут, у бліндажі під обстрілами, я розумію, що це правда.”
Ситуація на Близькому Сході залишається складною, але відсутність російського фактора як активного учасника конфлікту є прямим наслідком українського спротиву. І це ще один аргумент на користь подальшої підтримки України міжнародною спільнотою – не лише заради української перемоги, але й задля глобальної стабільності.
