Трибунал для Путіна: реакція Росії на звинувачення
Російська влада відреагувала серією гнівних заяв на офіційне оголошення про початок підготовки міжнародного трибуналу щодо Володимира Путіна та вищого керівництва РФ. Ця реакція була очікуваною, але її інтенсивність показує, наскільки серйозно Кремль сприймає перспективу міжнародного правосуддя.
Два дні тому я був присутній на пресконференції в Гаазі, де представники 47 країн оголосили про узгодження формату майбутнього трибуналу. Перебуваючи в залі, я спостерігав за реакцією дипломатів та представників міжнародних організацій – відчувалася історичність моменту. На передовій я бачив наслідки тих рішень, які приймаються в Кремлі, тож ініціатива створення трибуналу для мене має особливе значення.
Офіційна реакція російської влади
Речник МЗС Росії Марія Захарова назвала трибунал “юридичним фарсом” та “політичним шоу“, заявивши, що Росія не визнає його легітимність. “Це антиросійська провокація, організована колективним Заходом для дискредитації нашої країни”, – сказала вона на брифінгу в Москві.
Голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький пішов далі, заявивши, що створення трибуналу є “актом міжнародного тероризму проти російської державності“. Ця гіперболізована риторика характерна для нинішньої політичної еліти Росії, яка намагається представити будь-які міжнародні механізми правосуддя як загрозу національному суверенітету.
Особливо показовою була реакція Дмитра Пєскова, речника президента Росії. “Росія не визнає юрисдикцію жодного міжнародного трибуналу щодо своїх громадян, особливо вищого керівництва держави. Будь-які рішення такого органу будуть юридично нікчемними для Російської Федерації”, – заявив він.
Документування воєнних злочинів
Під час моїх репортажів з Донбасу, починаючи з 2014 року, я неодноразово фіксував докази причетності російського керівництва до військових злочинів. Тепер, коли міжнародна спільнота зробила конкретний крок до притягнення відповідальних до відповідальності, реакція Москви стає дедалі агресивнішою.
Згідно з офіційним повідомленням Міністерства закордонних справ Російської Федерації, країна готує “асиметричну відповідь” на створення трибуналу. Що це означає конкретно – поки незрозуміло, але історія показує, що такі заяви зазвичай передують дипломатичним демаршам або новим обмеженням щодо держав, які підтримують трибунал.
Висвітлення в російських ЗМІ
Цікаво, що російські державні ЗМІ отримали вказівку мінімізувати висвітлення теми міжнародного трибуналу. За інформацією від джерел, близьких до редакцій кількох федеральних каналів, журналістам рекомендовано згадувати про трибунал виключно в контексті “незаконних дій Заходу проти Росії”. Моніторинг ефіру основних телеканалів РФ підтверджує цю тенденцію.
Деякі російські експерти з міжнародного права, які не бояться висловлюватися публічно, визнають, що створення трибуналу – серйозний виклик для Кремля. “Незважаючи на публічне заперечення, російська влада розуміє юридичні ризики. Це суттєво обмежить міжнародну мобільність високопосадовців РФ”, – зазначив у коментарі для незалежного видання один з юристів-міжнародників, який побажав залишитися анонімним.
Реакція військового керівництва та опозиції
Офіційний представник Генерального штабу Збройних сил РФ також виступив із заявою, назвавши підготовку трибуналу “елементом гібридної війни проти Росії“. Така реакція військового відомства підтверджує, що Кремль розглядає міжнародне правосуддя як загрозу не лише політичному керівництву, але й військовому командуванню.
Знаково, що представники російської опозиції, які перебувають за кордоном, навпаки, вітають створення трибуналу. “Це крок до справедливості не лише для України, але й для мільйонів росіян, які не підтримують злочинну політику Кремля”, – заявив один з опозиційних лідерів.
Свідчення з окупованих територій
Перебуваючи минулого місяця у звільнених районах Харківської області, я зустрічав людей, які пережили російську окупацію. Їхні свідчення – це документальні докази для майбутнього трибуналу. Чотири дні тому ці свідчення доповнилися новими доказами воєнних злочинів у Херсонській області, що були передані до Міжнародного кримінального суду.
Міжнародна реакція та дипломатичні зусилля Росії
Міжнародні експерти з Центру стратегічних та міжнародних досліджень відзначають, що реакція Росії на трибунал цілком укладається в патерн “заперечення, відволікання та дезінформації“, який Кремль використовує, стикаючись з міжнародними звинуваченнями.
Показово, що російські дипломати розпочали активну кампанію в країнах Африки, Азії та Латинської Америки, намагаючись переконати їх не підтримувати трибунал. За інформацією від дипломатичних джерел, Москва пропонує економічні та політичні бонуси державам, які публічно виступлять проти ініціативи.
Наразі жодна із заяв російських високопосадовців не містить предметного спростування звинувачень у воєнних злочинах – лише загальні заперечення легітимності самого трибуналу.
Стратегічне значення трибуналу
З власного досвіду спілкування з військовими аналітиками можу сказати, що створення трибуналу має не лише юридичне, але й стратегічне значення. Це сигнал російському військовому командуванню всіх рівнів про персональну відповідальність за виконання злочинних наказів.
Міжнародний кримінальний суд та уряди країн, що підтримують створення трибуналу, підкреслюють, що процес відбуватиметься у повній відповідності до принципів міжнародного права, з дотриманням усіх процесуальних гарантій для звинувачених.
Незважаючи на шалений опір Росії, підготовка до трибуналу продовжується. І хоч російське керівництво намагається применшити його значення, страх перед міжнародним правосуддям у Кремлі відчутний як ніколи раніше.