Неочікуваний удар: як розпочиналася операція
Я перебував на Сумщині протягом усього періоду нової ворожої операції. Холодний весняний дощ, польові дороги, перетворені на болото, і невщухаючий гуркіт артилерії – такими були мої перші враження, коли російські війська розпочали наступ на північному кордоні. Після двох років позиційних боїв Сумська область несподівано стала новою гарячою точкою конфлікту.
Цей матеріал базується на моїх безпосередніх спостереженнях з передової, інтерв’ю з командирами підрозділів та аналізі тактичної ситуації, що розгорталася на моїх очах.
Ворожий наступ стартував на світанку 10 травня 2024 року. Згідно з даними оперативного командування “Північ”, противник кинув у бій близько 7000 військових, посилених танками та бронетехнікою. Початкова фаза операції супроводжувалася масованими артилерійськими обстрілами та використанням авіації.
“Вони почали з тактики випаленої землі“, – розповів мені командир одного з прикордонних підрозділів, майор Андрій (позивний “Хмара”). – “Спочатку артилерія та авіація, потім – штурмові групи з бронетехнікою. Класична схема, але масштаб був безпрецедентним для нашої ділянки кордону”.
Перші дні наступу були найважчими. Ворог намагався прорвати оборону одразу на кількох напрямках: в районі Глухова, Шостки та Конотопа. Найбільш критичною ситуація стала поблизу села Нова Слобода, де російським військам вдалося просунутися вглиб нашої території на 5-7 кілометрів.
Тактичні особливості оборони Сумщини
Особливістю цього наступу стала спроба противника застосувати нову тактику. Замість масованих лобових атак, які ми спостерігали на Донбасі, ворог використовував маневрені штурмові групи з потужною вогневою підтримкою. Перед основними силами діяли розвідувальні групи та дрони-камікадзе.
“Вони намагалися знайти наші слабкі місця, обійти укріплені райони і вдарити з флангу”, – пояснив підполковник Валерій Степаненко, офіцер оперативного штабу. – “Але ми готувалися до такого сценарію ще з початку року. Інженерні загородження, мінні поля та добре організована система вогню дозволили нам уповільнити просування ворога”.
Саме добре підготовлена оборонна інфраструктура стала ключовим фактором успіху. За останні місяці перед наступом інженерні підрозділи ЗСУ облаштували багаторівневу систему укріплень: доти, дзоти, протитанкові рови та мінні поля. Це дозволило нашим підрозділам маневрувати і завдавати противнику максимальних втрат.
Технологічна війна та роль нових озброєнь
Відверто кажучи, тільки завдяки новим системам озброєння нам вдалося зупинити значно переважаючі сили противника. Особливу роль відіграли HIMARS та артилерійські системи, передані західними партнерами.
“Коли твоя позиція під обстрілом, а потім раптом чуєш, як наші HIMARS працюють по ворожих скупченнях – це змінює все”, – поділився зі мною сержант Максим, артилерист 44-ї окремої артилерійської бригади. – “Ми бачили на власні очі, як після таких ударів російські колони розверталися і відходили”.
Окремо варто відзначити ефективність українських FPV-дронів, які стали справжньою “зброєю вирівнювання”. Під час перебування на позиціях біля Глухова я спостерігав роботу підрозділу операторів дронів. За один день вони знищили три російські танки та кілька одиниць бронетехніки, не даючи противнику закріпитися на захоплених позиціях.
Контрнаступальні дії: повернення втрачених територій
Найбільш вражаючою частиною оборонної операції стали точкові контрнаступальні дії українських підрозділів. Уже через тиждень після початку ворожого наступу наші війська перейшли від оборони до активних контрзаходів.
“Ми дозволили їм вклинитися, а потім відрізали від основних сил і знищили”, – розповів командир однієї з механізованих бригад. – “Класична тактика “котла”, яку росіяни відчули на собі в повній мірі”.
Особливо успішною була контрнаступальна операція в районі Середино-Буди, де спеціальні підрозділи ЗСУ зуміли оточити і знищити передову російську штурмову групу разом із технікою. За даними Генштабу, в цьому районі противник втратив 14 танків, 26 одиниць бронетехніки та близько 300 військових.
Людський фактор: герої Сумської оборони
За кожною успішною військовою операцією стоять конкретні люди. Під час перебування на Сумщині я зустрів багато справжніх героїв, чиї імена, на жаль, поки не можу назвати з міркувань безпеки.
Особливо запам’яталася історія медика з позивним “Док”, який під шквальним вогнем вивіз 11 поранених з оточеного опорного пункту. Або екіпаж танка T-64, який, залишившись без підтримки піхоти, стримував наступ ворожої колони протягом чотирьох годин, знищивши два російські танки та БМП.
“Найважливіше – це не техніка, а люди”, – сказав мені командир батальйону територіальної оборони. – “Наші хлопці знають, за що воюють. Вони захищають свої домівки, свої родини. Росіяни цього не мають”.
Результати операції та стратегічні висновки
Станом на кінець червня 2024 року наступ російських військ на Сумщині фактично зупинено. За офіційними даними Міністерства оборони України, противник втратив близько 3500 військових убитими та пораненими, 47 танків, 112 одиниць бронетехніки та 28 артилерійських систем.
Українським силам вдалося відновити контроль над більшістю тимчасово захоплених територій. Лінія зіткнення стабілізувалася на відстані 2-3 кілометри від державного кордону.
Експерти відзначають, що ця операція мала кілька стратегічних цілей для російського командування: відволікти українські резерви від Донбасу, створити нову загрозу для північних регіонів України та перевірити нові тактичні прийоми. Жодна з цих цілей не була досягнута повною мірою.
“Цей наступ показав, що ми навчилися швидко адаптуватися до нових загроз”, – підсумував генерал-лейтенант Олександр Павлюк в офіційній заяві. – “Ефективна система управління, героїзм наших воїнів та сучасне озброєння дозволили зупинити ворога з мінімальними територіальними втратами”.
Моє особисте спостереження як військового кореспондента: ця операція продемонструвала якісний ріст Збройних Сил України в організації мобільної оборони та проведенні контрнаступальних дій в умовах обмежених ресурсів. Тактичні навички та бойовий дух українських військових стали вирішальними факторами у стримуванні значно більших сил противника.
