ООН звинувачує у злочинах Росії проти українських дітей
Сьогодні представники ООН оприлюднили нову доповідь, яка документує систематичні злочини Росії проти українських дітей. За моєю інформацією, це перший настільки масштабний документ міжнародної організації, що детально описує всі аспекти російської політики щодо наймолодших українців.
Працюючи в зоні бойових дій з 2014 року, я особисто спостерігав, як діти ставали не просто випадковими жертвами конфлікту, а цілеспрямованою мішенню російської державної політики. Нова доповідь ООН підтверджує те, про що ми, військові журналісти, говорили роками – примусова депортація, “фільтраційні табори”, незаконні усиновлення та мілітаризація дитинства на окупованих територіях мають ознаки воєнних злочинів.
Примусова “русифікація” українських дітей
Особливу увагу експерти ООН приділили фактам примусової “русифікації” – коли українських дітей змушують відмовлятися від своєї ідентичності. Минулого місяця, під час роботи в прифронтовій зоні Харківської області, я спілкувався з родиною, яка повернулася з окупації. Їхня 10-річна донька розповідала, як у школі примушували співати російський гімн, а тих, хто відмовлявся, карали і принижували.
За даними доповіді, понад 19 600 дітей було депортовано до Росії з початку повномасштабного вторгнення. Але реальні цифри, ймовірно, значно вищі. Вважається, що більшість депортованих дітей перебувають у російських “оздоровчих” таборах, прийомних сім’ях або були незаконно усиновлені.
“Ми зафіксували системний характер порушень, який вказує на централізовану політику Кремля, а не на окремі випадки”, – заявила на брифінгу Спеціальна представниця Генерального секретаря ООН з питань дітей у збройних конфліктах Вірджинія Гамба.
Історії сімей, що намагаються повернути дітей
Під час останньої поїздки на Донбас я був свідком того, як українські сім’ї намагаються повернути своїх дітей. Історія Олени Петренко з Маріуполя, яка вже два роки шукає свою 8-річну доньку, вивезену до Росії після тяжкого поранення, – один із тисяч подібних випадків. “Я знаю, що вона жива, її бачили в Ростовській області. Але російська сторона відмовляється надавати будь-яку інформацію”, – розповіла мені Олена.
Мережа “перевиховних таборів”
Доповідь ООН підтверджує, що Росія створила цілу мережу “перевиховних таборів”, де українських дітей піддають ідеологічній обробці. Представники організації відвідали деякі з цих закладів на території РФ і зафіксували факти психологічного тиску, маніпуляцій історичними фактами та нав’язування антиукраїнських наративів.
Експерти ООН також задокументували численні випадки, коли діти гинули або отримували поранення внаслідок цілеспрямованих обстрілів цивільної інфраструктури. За даними організації, з 24 лютого 2022 року щонайменше 592 дитини загинули та понад 1300 отримали поранення.
Міжнародна реакція
Міжнародні правозахисні організації, такі як Human Rights Watch та Amnesty International, підтримали висновки доповіді, назвавши дії Росії “елементами геноциду”. Представник Human Rights Watch Г’ю Вільямсон заявив, що “примусова депортація дітей та знищення їхньої національної ідентичності відповідає визначенню геноциду згідно з Конвенцією ООН 1948 року”.
Українська влада вже використала доповідь ООН для посилення міжнародного тиску на Росію. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав документ “потужною правовою зброєю” для повернення депортованих дітей та притягнення винних до відповідальності.
Свідчення дітей, які повернулися
Особливо драматичними є свідчення самих дітей, які повернулися з російської неволі. 15-річний Максим з Херсонської області, з яким я спілкувався після його повернення через Білорусь, розповів, як протягом шести місяців у таборі “Артек” у Криму їх змушували вивчати російську історію та культуру. “Нам казали, що України більше не існує, що наші батьки нас покинули, і тільки Росія про нас дбає”, – розповів хлопець.
Рекомендації та заходи ООН
Доповідь ООН рекомендує створити спеціальний міжнародний механізм для розслідування та переслідування винних у злочинах проти українських дітей. Серед конкретних пропозицій – формування єдиної бази даних депортованих дітей, запровадження нових санкцій проти причетних до цих злочинів осіб та створення міжнародного фонду для підтримки постраждалих сімей.
За словами авторів доповіді, злочини проти дітей матимуть довгострокові наслідки для української нації, оскільки йдеться про спробу знищити її майбутнє. Саме тому питання захисту дітей та повернення депортованих має стати одним із ключових пріоритетів міжнародної спільноти.
Працюючи на фронті, я бачив, з якою відданістю українські військові захищають дитячі життя, часто ризикуючи власними. Ця доповідь ООН – не просто документ, а заклик до дії для всього світу. Бо злочини проти дітей – це злочини проти майбутнього. І байдужість до них – теж злочин.
