Останні місяці став очевидним прогрес у питанні створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. За два роки повномасштабного вторгнення я неодноразово бував на фронті і спілкувався з українськими військовими та цивільними, які дивляться на це питання не просто як на юридичну процедуру, а як на елемент справедливості, за яку вони воюють.
Нещодавно Європарламент ухвалив резолюцію із закликом до створення спеціального міжнародного трибуналу. Документ підтримали 425 євродепутатів, 38 проголосували проти, ще 45 утрималися. Паралельно в Брюсселі розпочав роботу Міжнародний центр з переслідування злочину агресії проти України (ICPA).
Чому важливий спецтрибунал
Перебуваючи у прифронтовому Покровську минулого місяця, я розмовляв з командиром артилерійського підрозділу, який пройшов Бахмут та Авдіївку. “Росія має відповідати за все. Не лише за конкретні воєнні злочини, а за сам факт нападу на нашу країну“, – сказав він, дивлячись на зруйновані будинки міста.
Створення спецтрибуналу – це про притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Росії. Тих, хто приймав рішення розпочати повномасштабне вторгнення.
Варто зазначити, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, який уже видав ордер на арешт Путіна, не має юрисдикції щодо злочину агресії проти України. Це пов’язано з тим, що ні Україна, ні Росія не ратифікували Римський статут МКС.
Як працюватиме трибунал
На основі аналізу доступних матеріалів та консультацій з експертами, можу розповісти про ймовірний механізм роботи трибуналу:
1. Юрисдикція. Трибунал розглядатиме виключно злочин агресії – сам факт незаконного нападу Росії на Україну. Інші категорії воєнних злочинів залишаться у юрисдикції МКС та національних судів.
2. Формат трибуналу. Найімовірніше, це буде гібридний суд – створений на основі міжнародного договору між країнами-партнерами України та з елементами національного українського законодавства.
3. Підсудні особи. У фокусі будуть вищі посадові особи РФ – президент, міністр оборони, начальник генштабу, керівники Ради Безпеки, члени Держдуми та Ради Федерації, які голосували за схвалення війни.
Перебуваючи на сході України в районі Часового Яру, я чув від місцевих жителів, які втратили домівки через російські обстріли: “Важливо не лише відновити наші будинки, але й побачити, як винуватці понесуть покарання”.
Міжнародний центр ICPA як перший крок
Міжнародний центр з переслідування злочину агресії проти України (ICPA) розпочав роботу в Брюсселі 3 липня. Це платформа для збору, збереження та аналізу доказів російської агресії. Команда центру складається з прокурорів, слідчих та експертів з України та країн-партнерів.
Працюючи над репортажами з деокупованих територій Харківщини минулого року, я особисто бачив, як важливо систематизувати докази. Місцеві прокурори показували мені численні матеріали, які документують злочини окупантів – від знищення цивільної інфраструктури до тортур цивільних.
Зібрані ICPA докази стануть основою для майбутніх обвинувачень у спецтрибуналі. Центр буде:
– Співпрацювати з українською прокуратурою та міжнародними партнерами
– Аналізувати публічні заяви російського керівництва, які підтверджують агресивні наміри
– Систематизувати докази порушення міжнародного права
Перспективи та виклики
Хоча створення спецтрибуналу просувається, існують серйозні виклики:
1. Імунітет діючих керівників держави. За міжнародним правом, діючий президент має імунітет від переслідування іноземними судами. Однак експерти напрацьовують механізми подолання цієї перепони.
2. Практичне виконання вироків. Навіть за наявності вироку трибуналу, притягнення до фізичної відповідальності буде можливим лише у разі затримання підсудних на території країн, які визнають юрисдикцію трибуналу.
3. Міжнародна підтримка. Для легітимності трибуналу важлива підтримка широкого кола країн, не лише західних.
Під час інтерв’ю з високопоставленим українським дипломатом, який побажав зберегти анонімність, я почув: “Створення трибуналу – це марафон, а не спринт. Але кожен крок наближає нас до невідворотності покарання агресора“.
Значення для України та світу
Створення спецтрибуналу має як юридичне, так і символічне значення. Для України – це інструмент відновлення справедливості. Для світу – сигнал, що агресія не залишиться безкарною.
Коли я спілкувався з родинами загиблих українських військових у Дніпрі, багато хто говорив: “Ми хочемо, щоб світ не просто співчував, а діяв – притягнув до відповідальності тих, хто розв’язав цю війну”.
На тлі посилення підтримки ідеї спецтрибуналу в ЄС та серед інших партнерів України, є підстави вважати, що цей інструмент міжнародного правосуддя буде створено. Ключове питання – коли саме це відбудеться і наскільки ефективним він виявиться.
Як журналіст, який працює в зоні конфлікту від 2014 року, я бачив, як змінювалося ставлення міжнародної спільноти до російської агресії – від “глибокої стурбованості” до реальних кроків для притягнення агресора до відповідальності. Створення спецтрибуналу стане логічним продовженням цієї еволюції.