Протест проти Порошенка у Львові через сміттєву кризу
Вчора увечері, повертаючись з чергового виїзду на фронт, став свідком гучного протесту в центрі Львова. Близько сотні активістів зібралися біля оперного театру, щоб висловити обурення проти п’ятого президента Петра Порошенка, який прибув до міста в рамках своєї передвиборчої кампанії.
Як військовий кореспондент, я звик до гарячих точок іншого характеру, але громадянське напруження у Львові відчувалося майже фізично. Протестувальники скандували “Ганьба!” та тримали плакати із звинуваченнями щодо ролі Порошенка у сміттєвій кризі, яка охопила місто у 2016-2017 роках.
Історія конфлікту
Пам’ятаю ті події як сьогодні – саме тоді я робив репортаж про екологічну катастрофу після пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі. Львів буквально потопав у відходах, а політичне протистояння між центральною владою та міським керівництвом набувало загрозливих масштабів.
Учасники вчорашньої акції нагадували Порошенку його тодішні слова про можливість “засипати Львів сміттям“. Зі свого боку, охорона екс-президента намагалася швидко провести його до будівлі, де мала відбутися зустріч із прихильниками. Спілкуючись із протестувальниками, я відчув, наскільки глибокими залишаються політичні рани навіть під час повномасштабної війни.
“Нині ти приїжджаєш у Львів і говориш про єдність, а 9 років тому хотів засипати місто сміттям!” – цей вигук одного з активістів, мабуть, найкраще передає суть протесту.
Політичний контекст
З розмов із учасниками акції стало зрозуміло, що їхнє обурення викликане не лише минулими конфліктами, але й спробами деяких політичних сил використовувати воєнний час для передвиборчих кампаній. Як людина, яка бачила справжню війну на сході з 2014 року, можу сказати: найбільше бійці на фронті бояться саме внутрішніх розколів.
Правоохоронці забезпечували порядок під час акції, не допускаючи прямих сутичок. Варто відзначити професіоналізм львівської поліції, яка діяла стримано, розуміючи делікатність ситуації.
Офіційні представники команди Порошенка пізніше прокоментували подію як “організовану провокацію“, заперечуючи звинувачення щодо сміттєвої блокади. Натомість львівські активісти наполягають, що їхній протест – це “нагадування про відповідальність політиків перед громадянами”.
Аналіз ситуації
Аналізуючи ситуацію через призму мого досвіду висвітлення конфліктів, можу сказати: такі протистояння відображають більш глибокі процеси в українському суспільстві. Незважаючи на необхідність єднання перед зовнішньою загрозою, громадяни не готові забувати внутрішні політичні конфлікти.
За даними Львівської міської ради, сміттєва криза 2016-2017 років коштувала місту понад 92 мільйони гривень додаткових витрат на вивезення відходів до інших регіонів. Екологи досі оцінюють довгострокові наслідки перевантаження регіональних сміттєзвалищ у той період.
Національна безпека та внутрішні конфлікти
Військовий аналітик у мені підказує: вміння вирішувати внутрішні конфлікти без ескалації – це теж частина національної безпеки. Особливо зараз, коли країна веде екзистенційну боротьбу.
Розмовляючи з мешканцями Львова після акції, я почув різні оцінки того, що відбулося. Дехто підтримував протестувальників, інші вважали подібні акції недоречними під час війни. Але більшість погоджувалася: політикам слід нести відповідальність за свої дії та слова, незалежно від того, коли вони були сказані.
Як військовий журналіст, я не можу не провести паралель: на фронті довіра – це питання життя і смерті. Солдати мають бути впевнені у своїх командирах. Так само громадяни повинні довіряти політичному керівництву. І ця довіра базується на послідовності та відповідальності.
Протест у Львові – це не просто локальний конфлікт. Це симптом більш комплексних суспільно-політичних процесів, що відбуваються в Україні навіть під час війни. І саме здатність конструктивно проходити через такі конфлікти визначатиме, наскільки міцним буде наше суспільство після перемоги.
