Україна отримала доступ до ринку Оману для експорту продукції птахівництва
Минулого тижня відбулася важлива подія для українського агросектору – Оман офіційно відкрив свій ринок для вітчизняної продукції птахівництва. Ця новина стала черговим досягненням у розширенні експортних можливостей України на Близькому Сході.
Як повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, українські виробники отримали дозвіл на постачання широкого асортименту продукції птахівництва до Оману. Серед дозволених категорій – м’ясо птиці та продукти його переробки, які відповідають ісламським вимогам халяль.
Українська птахівнича галузь уже багато років демонструє високу конкурентоспроможність на світових ринках. Наші виробники успішно експортують продукцію до понад 80 країн світу, проте розширення присутності на ринках Перської затоки залишається важливим стратегічним напрямком.
Перспективи оманського ринку
Оман, з населенням близько 5 мільйонів осіб, є перспективним ринком для українських експортерів. Країна має високий рівень доходів на душу населення та значну залежність від імпорту продуктів харчування, включаючи м’ясо птиці.
За останнє десятиліття я спостерігала, як українські птахівничі компанії здійснили значний технологічний стрибок, впровадивши міжнародні стандарти якості та безпечності. Це дозволило їм не лише виробляти продукцію світового рівня, але й успішно проходити найвимогливіші міжнародні сертифікації.
Експорт в умовах війни
Варто зазначити, що експорт м’яса птиці – одна з небагатьох категорій українського агроекспорту, яка продовжує зростати навіть в умовах війни. У 2022 році, незважаючи на блокаду морських портів та логістичні складнощі, Україна експортувала понад 450 тисяч тонн м’яса та субпродуктів птиці.
Доступ до ринку Оману – результат тривалої роботи українських дипломатів та профільних державних установ. Для отримання дозволу українські підприємства пройшли ретельну перевірку на відповідність вимогам безпечності харчових продуктів.
“Вихід на ринок Оману – це не лише додаткові валютні надходження для економіки, але й зміцнення іміджу України як надійного постачальника якісних харчових продуктів”, – зазначають експерти галузі.
Стратегічне значення розширення експорту
Розширення географії експорту має особливе значення в умовах повномасштабної війни, коли диверсифікація ринків збуту стає питанням економічної безпеки країни. Близькосхідний регіон традиційно є одним із ключових імпортерів продуктів харчування, тому посилення позицій України на цьому напрямку має стратегічне значення.
Оманський ринок має свої особливості – тут цінують продукцію високої якості, а також важливу роль відіграє відповідність релігійним вимогам. Українські виробники вже мають значний досвід роботи з ісламськими країнами та налагодили виробництво продукції за стандартами халяль.
Потенційні обсяги та перспективи
За оцінками експертів, потенційний обсяг експорту української продукції птахівництва до Оману може скласти до 10-15 тисяч тонн на рік. Це не лише м’ясо птиці, але й перероблена продукція з доданою вартістю, що особливо важливо для розвитку вітчизняної харчової промисловості.
Відкриття ринку Оману також сприятиме зміцненню торговельних відносин між країнами в інших секторах. Традиційно, успішний експорт харчової продукції створює позитивний імідж країни-експортера та відкриває двері для інших категорій товарів.
Для українських виробників важливо ефективно використати цю можливість, адаптувавши свою продукцію до специфічних вимог оманського ринку та вибудувавши надійні логістичні ланцюжки. У нинішніх умовах це потребує додаткових зусиль, але результат вартий витрачених ресурсів.
Висновки та перспективи
Розширення експортних можливостей – це також додаткові стимули для відновлення та розвитку вітчизняного птахівництва, яке зазнало значних втрат через російську агресію. Нові ринки збуту означають додаткові інвестиції, робочі місця та податкові надходження.
Доступ до ринку Оману – це черговий крок у стратегії диверсифікації українського експорту та зміцнення позицій України як глобального гравця на світовому продовольчому ринку. Попереду – велика робота з практичної реалізації цих можливостей, але фундамент для успіху вже закладено.
