Війна в Україні: погляд військового кореспондента
Як військовий кореспондент, який висвітлював конфлікт в Україні від 2014 року, я бачив еволюцію цієї війни від першого дня. Питання фінансування відновлення України стає дедалі актуальнішим, особливо коли йдеться про використання заморожених російських активів.
Пошук правових механізмів
ЄС наразі активно шукає правові механізми для направлення заморожених російських активів на допомогу Україні. За інформацією, яку вдалося отримати з дипломатичних джерел у Брюсселі, європейські юристи розробляють рішення, яке дозволить законно використати ці кошти для відбудови зруйнованої інфраструктури.
На передовій я бачив міста і села, перетворені на руїни. Школи, лікарні, житлові будинки – все, що становить основу цивільного життя, було знищено російськими обстрілами. Питання відшкодування цих збитків не просто економічне, а й екзистенційне для багатьох громад.
Обсяг заморожених активів
Обсяг заморожених російських активів у європейських юрисдикціях оцінюється приблизно в 300 мільярдів євро. Ці кошти могли б стати вирішальними для відновлення критичної інфраструктури, яку я на власні очі бачив зруйнованою в Харківській, Донецькій, Херсонській областях.
Юридична складність питання полягає в тому, що заморожування активів – це не те саме, що їхня конфіскація. Для того щоб направити ці кошти Україні, потрібно знайти правові підстави, які витримають перевірку в міжнародних судах. Дипломати розповідають, що зараз розглядається варіант використання відсотків від цих активів, а не самого капіталу.
Реальні потреби на місцях
Під час моїх репортажів з прифронтових територій я спілкувався з місцевими адміністраціями, які відчайдушно потребують ресурсів для відновлення електромереж, водогонів, газопостачання. Люди живуть без базових умов уже другий рік, і надходження коштів від російських активів могло б прискорити процес повернення до нормального життя.
Різні підходи європейських країн
Серед країн-членів ЄС існують різні погляди на ступінь агресивності використання цих коштів. Східноєвропейські держави, які я відвідував для порівняльного аналізу позицій, виступають за більш рішучі кроки, в той час як деякі західноєвропейські країни побоюються правових наслідків і прецеденту, який може бути створений.
Від військових аналітиків, з якими я працював на сході України, часто чую думку, що економічний тиск на Росію – це друга лінія фронту. Використання заморожених активів – потужний інструмент такого тиску, який може мати не менший вплив, ніж військові операції.
Міжнародні ініціативи
США вже зробили кроки для спрямування частини заморожених російських активів на допомогу Україні. Європейські партнери зараз намагаються розробити аналогічний механізм, але з урахуванням особливостей європейського законодавства.
На мою думку, як журналіста, який бачив наслідки російських обстрілів, це питання виходить за межі юридичних тонкощів. Це питання справедливості. Зруйновані будинки, пошкоджені школи, знищені лікарні – все це потребує відбудови, і агресор повинен нести відповідальність за завдані збитки.
Конкретні проєкти відбудови
Українська влада вже подала пропозиції щодо конкретних проєктів, які могли б бути профінансовані за рахунок цих коштів. Енергетична інфраструктура, знищена цілеспрямованими російськими ударами, стоїть на першому місці цього списку.
Цікаво, що юридичне рішення, яке зараз розробляється в ЄС, може створити прецедент у міжнародному праві. Це перший випадок такого масштабного замороження активів суверенної держави з потенційною можливістю їхнього використання для компенсації збитків.
Перспективи та висновки
Очікується, що конкретні пропозиції від європейських юристів будуть представлені на наступному засіданні Ради ЄС. Тим часом, перебуваючи в контакті з українськими військовими, я бачу, як гостро стоїть питання відбудови визволених територій, де люди повертаються до зруйнованих домівок.
У будь-якому випадку, рішення щодо використання російських активів – це не просто економічне чи юридичне питання. Це сигнал для всього світу про неминучість відповідальності за агресію. І як людина, яка бачила цю війну з перших днів, я переконаний, що такий крок був би правильним з моральної точки зору.
