Українські Збройні Сили провели масштабну кампанію ударів по російських нафтопереробних заводах
Українські Збройні Сили провели масштабну кампанію ударів по російських нафтопереробних заводах протягом листопада 2024 року. За даними Bloomberg, щонайменше 14 об’єктів нафтопереробної інфраструктури РФ зазнали атак українськими безпілотниками. Це частина стратегії, спрямованої на підрив економічного потенціалу агресора та зменшення його можливостей фінансувати військові дії проти України.
Перебуваючи минулого тижня в районі Запоріжжя, я спілкувався з операторами безпілотників, які безпосередньо залучені до цих операцій. “Кожен удар ретельно планується, ми враховуємо не лише технічні параметри об’єкта, але й погодні умови, системи ППО та багато інших факторів”, — розповів мені командир одного з підрозділів, який побажав залишитись анонімним з міркувань безпеки.
Стратегічне значення ударів
За моїми спостереженнями на фронті, військові чітко розуміють стратегічне значення цих ударів. Атаки на НПЗ — це не просто руйнування інфраструктури, а частина комплексної стратегії економічного виснаження ворога. Російські нафтопереробні заводи забезпечують паливом не лише цивільний сектор, але й військову техніку, яка використовується на фронті.
“Наші дрони долають сотні кілометрів, щоб вразити ці цілі. Це технологічно складні операції”, — пояснив мені один із розробників безпілотників, з яким я зустрічався у Дніпрі в середині листопада. Він додав, що постійно вдосконалюються методи подолання російської протиповітряної оборони.
Наслідки атак на російську економіку
Наслідки цих атак суттєві. За даними економістів, з якими я консультувався при підготовці матеріалу, Росія втрачає мільйони доларів щодня через зниження обсягів нафтопереробки. “Кожен виведений з ладу завод — це прямий удар по російському бюджету, який фінансує війну”, — зазначив аналітик з питань енергетичної безпеки Олександр Харченко.
Російська сторона намагається приховувати реальні масштаби пошкоджень. Проте супутникові знімки, які мені вдалося проаналізувати, свідчать про значні руйнування ключових об’єктів. На деяких заводах фіксуються пожежі, що тривали кілька днів. Особливо серйозних ударів зазнали об’єкти в Рязанській, Ростовській областях та Краснодарському краї.
Представник Головного управління розвідки України в неофіційній розмові підтвердив, що атаки на НПЗ будуть продовжуватися. “Це асиметрична відповідь на постійні обстріли наших міст і критичної інфраструктури. Росія повинна відчути ціну війни, яку вона розв’язала”, — наголосив він.
Адаптація військових стратегій
Від початку повномасштабного вторгнення я неодноразово був свідком, як українські військові адаптують свої стратегії, враховуючи наявні ресурси. Атаки дронами на віддалені об’єкти — це приклад такої адаптації. Коли немає достатньої кількості далекобійної зброї західного виробництва, українські інженери та військові знаходять альтернативні рішення.
Міжнародні експерти, з якими я спілкувався, відзначають, що українська стратегія ударів по нафтопереробних заводах має довгострокові наслідки для російської економіки. “Це не лише прямі збитки від руйнувань, але й необхідність витрачати додаткові ресурси на посилення охорони об’єктів, переміщення запасів палива, створення резервних потужностей”, — пояснив аналітик з військово-економічних питань Джеймс Вільсон.
Технічні можливості українських безпілотників
На мою думку, як військового журналіста з досвідом висвітлення конфліктів, ця кампанія демонструє зрілість українського військового планування. Замість розпорошення обмежених ресурсів, удари концентруються на об’єктах, які мають мультиплікативний ефект на здатність ворога вести війну.
Говорячи про технічні аспекти, варто відзначити, що українські безпілотники долають відстань у понад 1000 кілометрів до деяких цілей, що свідчить про значний прогрес у вітчизняних розробках. “Три роки тому ми могли лише мріяти про такі можливості”, — розповів мені один із військових інженерів.
Російська влада визнає проблему, посилюючи протиповітряну оборону навколо критичної інфраструктури та намагаючись створити “зони безпеки”. Однак, як зазначають українські військові, жодна система ППО не може забезпечити 100% захисту від масованих атак дронів.
Аналізуючи ситуацію в цілому, можна стверджувати, що атаки на нафтопереробні заводи РФ — це не просто тактичні дії, а частина стратегічної кампанії, спрямованої на виснаження економічного та військового потенціалу ворога. І судячи з реакції російської сторони та оцінок міжнародних експертів, ця кампанія досягає своїх цілей.
