Жінки в українських медіа лідирують у всіх професійних категоріях
Українська медіаіндустрія переживає історичний момент: вперше за весь час досліджень жінки зайняли більшість позицій у всіх професійних категоріях медіа — від репортерів до топменеджерів. Таке стрімке зростання жіночого представництва породжує і нові виклики для галузі.
За результатами нещодавнього дослідження Інституту масової інформації, жінки тепер становлять 61% від загальної кількості працівників українських медіа. Особливо помітне їхнє лідерство у відділах новин, де частка жінок-репортерок сягнула 65%.
«Це абсолютно новий тренд для української журналістики, яку ще 15 років тому можна було назвати переважно чоловічою професією», — зазначає Наталя Лигачова, медіаекспертка і головна редакторка видання «Детектор медіа».
Дослідження, проведене протягом 2024 року, охопило 50 провідних національних та регіональних медіа різних типів: телеканали, онлайн-видання, радіо та друковані ЗМІ. Аналітики відстежували не лише кількісне співвідношення, але й якість представництва жінок на різних рівнях медіаорганізацій.
Зростання жіночого представництва у керівних посадах
Особливо вражаючою є динаміка зростання жіночого представництва у керівних посадах. Якщо у 2015 році жінки обіймали лише 32% керівних посад у медіа, то сьогодні цей показник становить 56%. Серед головних редакторів онлайн-видань жінки зараз становлять 62%.
Марина Петренко, директорка Київської школи журналістики, пояснює: «Ми спостерігаємо результат багаторічної роботи з подолання ґендерної нерівності в галузі. Жінки не просто прийшли в професію, вони активно просуваються кар’єрними сходами, демонструючи професійність і здатність керувати у складних умовах».
Вплив війни на гендерний баланс
Особливо помітним фактором змін став повномасштабний російський наступ у лютому 2022 року. Коли частина чоловіків-журналістів приєдналася до лав ЗСУ, жінки швидко заповнили вакантні посади і довели свою високу ефективність.
«Війна стала каталізатором ґендерних змін у медіа. Багато редакцій опинилися в ситуації, коли довелося швидко перебудовуватися. Жінки-журналістки продемонстрували неймовірну стійкість і професіоналізм у висвітленні складних тем», — коментує Олена Винницька, журналістка з 15-річним досвідом роботи в прифронтових районах.
Цікаво, що зростання представництва жінок в українських медіа відбувається швидше, ніж у європейських країнах. За даними Європейського інституту ґендерної рівності, в середньому по ЄС жінки займають близько 44% медійних посад.
Нові виклики
Водночас, зростання ролі жінок у медіа супроводжується новими викликами. Дослідження виявило, що жінки-журналістки частіше стикаються з кібербулінгом та онлайн-погрозами, особливо при висвітленні політичних і військових тем.
«Ми фіксуємо до 70% більше випадків онлайн-агресії проти жінок-журналісток порівняно з їхніми колегами-чоловіками. Це вказує на необхідність розробки нових механізмів захисту», — зазначає Катерина Дячук, керівниця програми медіамоніторингу.
Вплив на тематичний фокус
Важливо відзначити й те, що зміна ґендерного балансу впливає на тематичний фокус українських медіа. Аналітики спостерігають збільшення уваги до соціальних тем, питань охорони здоров’я та освіти. Водночас, жінки активно працюють і в традиційно «чоловічих» напрямках: військова журналістика, розслідування, економічна аналітика.
Експерти наголошують, що нинішня ситуація відкриває нові можливості для збалансованого розвитку української медіаіндустрії.
«Важливо розуміти, що мета — не домінування жінок над чоловіками, а створення дійсно різноманітного медіапростору, де представлені всі голоси суспільства», — підкреслює Софія Мельник, медіадослідниця.
Перспективи розвитку
За прогнозами експертів, у найближчі роки можна очікувати стабілізації ґендерного балансу в медіа на рівні 55-60% на користь жінок, що вважається природним з огляду на демографічні тенденції воєнного часу.
Тетяна Попова, колишня заступниця міністра інформаційної політики, вважає нинішню ситуацію історичним шансом для трансформації медіасфери: «Коли війна закінчиться, нам доведеться заново визначати багато аспектів суспільного життя. І медіа з сильним жіночим лідерством можуть стати важливим фактором позитивних змін».
За словами представників медіаорганізацій, наступним кроком має стати робота над покращенням умов праці та забезпеченням рівної оплати праці незалежно від статі. Адже за даними того ж дослідження, розрив в оплаті праці між жінками і чоловіками в українських медіа становить близько 18%.
Цей тренд відображає ширші суспільні зміни в Україні, де жінки все активніше займають лідерські позиції в різних сферах — від бізнесу до державного управління та громадського сектору.
