Українське суспільство продовжує старіти. За останніми даними, майже 30% населення країни – це люди віком понад 50 років. І хоча в уявленні багатьох цей вік асоціюється з наближенням до пенсії, сучасні реалії диктують нові правила гри. Бути активним на ринку праці, опановувати нові професії та розвиватися професійно можна і потрібно в будь-якому віці. То які шанси на освіту та працевлаштування мають українці після 50 років?
“Коли я втратила роботу в 52, думала, що це кінець кар’єри. Мій досвід бухгалтера здавався нікому не потрібним у світі, де все перейшло на цифрові платформи”, – розповідає Олена Петрівна з Дніпра. За рік вона опанувала сучасні бухгалтерські програми, англійську мову та зараз працює віддалено в міжнародній компанії. “Найважче було подолати власні сумніви та страхи“, – зізнається вона.
Історія Олени Петрівни – не виняток. За даними Державного центру зайнятості, кожен п’ятий офіційно зареєстрований безробітний в Україні – це людина старша за 50 років. Однак саме ця вікова категорія демонструє найдовший період пошуку роботи – в середньому від 6 до 8 місяців.
Виклики та бар’єри для старшого покоління
“Наше дослідження виявило три основні перешкоди для працевлаштування людей старшого віку”, – пояснює Марина Саєнко, фахівчиня з питань ринку праці. “Перше – це застарілі навички, особливо у сфері технологій. Друге – упередження роботодавців, які часто вважають, що старші працівники менш продуктивні чи гнучкі. І третє – самообмеження, коли люди самі себе “списують з рахунків”, вважаючи, що їхній час уже минув”.
До цього додаються об’єктивні економічні виклики. Воєнний стан призвів до закриття багатьох підприємств і скорочення робочих місць. За оцінками експертів, понад 5 мільйонів українців втратили роботу з початку повномасштабного вторгнення, і значна частина з них – це люди середнього та старшого віку.
Державні програми підтримки
“Важливо розуміти, що державна політика має враховувати демографічні зміни”, – наголошує Андрій Васильєв, економіст. За його словами, в умовах старіння населення критично важливо створювати можливості для активного довголіття, включаючи професійну діяльність.
Державна служба зайнятості пропонує спеціальні програми для людей 45+, включаючи ваучери на професійне навчання та перекваліфікацію. З 2013 року такими ваучерами скористалися понад 70 тисяч українців.
“Ми робимо акцент на розвитку цифрових навичок, адже саме вони є ключем до багатьох сучасних професій”, – пояснює представник Міністерства соціальної політики. За його словами, наразі розробляється комплексна програма, що включатиме не лише навчання, але й супровід під час працевлаштування та адаптації на новому робочому місці.
Освітні можливості, що відкривають двері
“Навчатися ніколи не пізно” – цей вислів набуває нового змісту в сучасному світі. Українські університети та освітні платформи створюють програми, орієнтовані на старше покоління.
“Ми запустили проєкт ‘Нові горизонти’, спеціально для людей після 50 років”, – розповідає Віктор Лисенко, засновник освітнього центру. “Програми включають курси з цифрової грамотності, іноземних мов та підприємництва. Важливо, що навчання проводиться в комфортному темпі, з урахуванням особливостей сприйняття інформації”.
На державному рівні діє програма “Дія. Цифрова освіта”, де є окремі курси для старшого покоління. А громадські організації пропонують як безкоштовні онлайн-курси, так і офлайн-заняття в різних регіонах країни.
Тетяна Ковальчук із Житомира закінчила такі курси в 58 років: “Спочатку боялася, що не зрозумію. Але викладачі були дуже терплячі. Зараз я впевнено користуюся комп’ютером, спілкуюся з дітьми по відеозв’язку та навіть підробляю, роблячи переклади текстів онлайн”.
Історії успіху: другий професійний шанс
“У 53 роки я стала смм-менеджеркою, хоча раніше працювала вчителькою біології”, – розповідає Наталія з Харкова. Вона пройшла безкоштовний курс від волонтерської ініціативи та зараз веде соціальні мережі для кількох локальних брендів.
Микола з Полтави в 56 років опанував професію оператора дронів: “Мій технічний бекграунд допоміг швидко зрозуміти принципи роботи. Зараз я співпрацюю з кількома агропідприємствами, допомагаю моніторити стан посівів”.
Такі історії не поодинокі. Фахівці кадрових агентств підтверджують: досвід і відповідальність, притаманні старшим працівникам, часто переважують недоліки, пов’язані з віком.
Нові професійні ніші для досвідчених фахівців
“Аналізуючи ринок праці, ми виділили кілька напрямів, де вік може бути перевагою”, – зазначає Оксана Дорошенко, HR-консультантка. Серед таких сфер вона називає:
– Менторство та коучинг – де життєвий досвід є безцінним;
– Соціальну сферу – догляд за літніми людьми, консультування;
– Ремісництво та рукоділля – де традиційні навички знову стають затребуваними;
– Медіацію та вирішення конфліктів – де життєва мудрість особливо цінується;
– Представництво інтересів – робота з клієнтами старшого віку.
“Крім того, зростає попит на фахівців, які можуть працювати неповний робочий день або за гнучким графіком, що часто підходить людям старшого віку”, – додає вона.
Перспективи та виклики майбутнього
Демографічні прогнози свідчать, що частка людей старше 50 років в Україні продовжить зростати. “Наше суспільство має переосмислити ставлення до віку та кар’єри”, – переконаний соціолог Павло Дмитренко. “Модель “навчання-робота-пенсія” вже не відповідає сучасним реаліям. Натомість формується парадигма безперервної освіти та кількох послідовних кар’єр упродовж життя”.
Експерти наголошують, що успішна інтеграція старшого покоління на ринок праці потребує системного підходу. Це і боротьба з віковими стереотипами, і адаптація робочих місць, і створення спеціалізованих освітніх програм.
“Для країни, що перебуває у стані війни та демографічної кризи, максимальне залучення всіх працездатних громадян до економічної діяльності – не просто соціальне питання, а питання національної безпеки та стійкості“, – підкреслює Андрій Васильєв.
Українці старшого віку демонструють, що готові відповідати на виклики часу, навчатися новому та робити свій внесок у розбудову країни. І суспільство поступово вчиться цінувати їхній досвід, мудрість та професіоналізм.
