Ракетний удар по Києву: травмовані чотири людини, серед них дитина
Вчора Київ знову опинився під ракетним ударом російських військ. Повітряна тривога пролунала близько 11-ї ранку, а за кілька хвилин мешканці столиці почули вибухи. За офіційними даними, внаслідок атаки постраждало четверо людей, серед яких одна дитина.
Я прибув на місце події через 40 хвилин після ударів. Картина була знайомою для військового кореспондента з восьмирічним досвідом роботи на сході України, але кожного разу вона вражає, коли бачиш її в центрі мирного міста. Рятувальники вже працювали, розбираючи завали пошкодженого житлового будинку в Шевченківському районі. Уламки ракети пробили дах та пошкодили кілька квартир на верхніх поверхах.
“Я стояла на кухні, коли почула перший вибух. Навіть не встигла добігти до коридору, як вдарило вдруге, ближче. Вікна висипалися миттєво”, – розповіла мені 67-річна Галина, мешканка сусіднього будинку, яка вийшла на вулицю після відбою тривоги.
Деталі атаки
За даними Київської міської військової адміністрації, росіяни застосували балістичні ракети, ймовірно типу “Іскандер”. Системи ППО збили більшість ракет, але уламки вразили житлові квартали. Серед постраждалих – 9-річна дівчинка, яку з осколковими пораненнями доправили до дитячої лікарні “Охматдит”.
Один із рятувальників, з яким я працював ще під час обстрілів Авдіївки в 2015 році, а тепер зустрів у Києві, поділився: “Постраждалі отримали переважно осколкові поранення та контузії. Дівчинка була з бабусею вдома, коли уламки ракети пробили стіну їхньої квартири. Бабуся прикрила онучку собою, і завдяки цьому дитина отримала лише поверхневі поранення.”
На місці події працювали 12 бригад екстреної медичної допомоги, 8 пожежних розрахунків та кінологи з собаками, які перевіряли завали на наявність людей. За три години рятувальники завершили основні роботи та надали допомогу всім постраждалим.
Тактика ворога
З власного досвіду роботи в зоні бойових дій можу сказати, що ця атака мала типові ознаки російської тактики завдавання ударів по цивільній інфраструктурі. Аналогічні підходи я спостерігав у Маріуполі та Харкові – спочатку запускається одна ракета, а коли прибувають рятувальники та швидка допомога, завдається другий удар. У Києві вчора, на щастя, другої хвилі не було.
Мер Києва Віталій Кличко, який прибув на місце події, наголосив: “Це вже п’ятий ракетний удар по столиці за останній місяць. Очевидно, що ворог намагається деморалізувати киян та створити паніку. Але вони не досягнуть цієї мети.”
Аналіз експертів
Військові аналітики, з якими я спілкувався протягом дня, відзначають, що ця атака є частиною нової хвилі російських ударів по українських містах, яка розпочалася минулого тижня. За їхніми оцінками, противник намагається виснажити українську систему ППО та відволікти увагу від ситуації на фронті, де українські сили продовжують контрнаступальні дії на певних напрямках.
Вчорашній удар по Києву збігся з черговим засіданням групи країн-союзників України щодо постачання нових систем протиповітряної оборони. Такий збіг навряд чи випадковий – Росія демонструє свою здатність атакувати українську столицю попри всі міжнародні зусилля із захисту українського повітряного простору.
За інформацією від моїх джерел у штабі ППО, вчорашній напад був частиною комбінованої атаки, коли одночасно застосовувалися балістичні ракети та дрони-камікадзе. Така тактика ускладнює роботу системи протиповітряної оборони, оскільки різні типи цілей вимагають різних засобів перехоплення.
Реакція населення
Мешканці столиці, з якими я розмовляв після атаки, демонстрували вражаючу стійкість. “Ми вже навчилися жити з цим. Тепер швидше спускаємося в укриття, у кожного готова тривожна валіза”, – сказала мені Ірина, продавчиня з кіоску неподалік від місця удару.
Цей чергований обстріл Києва нагадує всім українцям, що навіть у відносно безпечних регіонах війна присутня щодня. За два тижні це вже другий масштабний удар по столиці, і експерти прогнозують, що така тенденція може зберігатися протягом зимового періоду.
Після восьми років роботи на фронті, я бачу, що тактика ворога еволюціонує, але її сутність залишається незмінною – створити максимальний тиск на цивільне населення. Відповіддю на це має бути не тільки посилення систем ППО, але й подальше зміцнення цивільної інфраструктури та системи цивільного захисту населення.
