БпЛА ЗСУ Покровський напрямок: як екіпажі нищать ворога
Третій рік повномасштабної війни, і Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших на всьому фронті. Працюючи тут уже понад вісім місяців, я на власні очі бачу, як змінюється характер бойових дій. Особливо вражає трансформація ролі безпілотної авіації – того, що зараз називають “очима та кулаками” сучасної армії.
Морозний ранок на позиціях поблизу Селидового. Команда операторів БпЛА 47-ї окремої механізованої бригади “Магура” готує дрони до вильоту. Командир екіпажу Віталій, позивний “Яструб”, перевіряє кріплення бойової частини.
“Раніше дрони були здебільшого розвідкою. Зараз це повноцінний ударний компонент. Тільки за минулий тиждень наш екіпаж знищив два танки, БМП та мінометну позицію”, – розповідає він, не відриваючись від налаштування апаратури.
Щоденні випробування на фронті
Зона відповідальності екіпажу – околиці Селидового, де російські війська намагаються прорвати оборону щодня. Вночі були жорсткі бої, а вже зараз оператори отримали термінове завдання – знайти та знищити ворожу артилерійську позицію, яка обстрілює українські укріплення.
“У нас немає права на помилку. Кожен успішний виліт – це збережені життя наших піхотинців”, – додає оператор Сергій, готуючи до запуску розвідувальний “птах”.
Їхня робота – це точний розрахунок, адаптація до погодних умов і постійна гра в кота-мишки з ворожими системами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Росіяни активно використовують “Шиповник-Аеро” та “Репеллент” – комплекси, здатні перехоплювати управління дронами або створювати перешкоди для їх роботи.
“Коли починали, у нас було по 2-3 польоти на день. Зараз – до 10-15, якщо погода дозволяє. Ми змінюємо тактику, шукаємо нові способи обходити ворожі РЕБи”, – пояснює “Яструб”.
Операція з ураження ворожої артилерії
Я спостерігаю за екраном оператора, на якому видно теплові сигнатури техніки. У лісосмузі за 7 кілометрів від наших позицій – дві самохідні артилерійські установки. Вони щойно відпрацювали по наших і ще не встигли змінити позицію.
“Ціль підтверджена. Працюємо”, – коротко кидає командир екіпажу і запускає ударний дрон.
Українські оператори БпЛА вже давно перейшли від одиночних атак до комплексних операцій. Спершу розвідувальний дрон знаходить ціль, передає координати, а потім ціль атакують кілька ударних БпЛА одночасно. Це зменшує ефективність ворожого РЕБу та збільшує шанси на знищення цілі.
“Ми починали з переобладнаних цивільних DJI Mavic. Зараз у нас на озброєнні є FPV-дрони власного виробництва, які можуть нести до 3 кілограмів вибухівки”, – розповідає інженер екіпажу Микола.
У цей момент на екрані бачимо спалах – перший дрон досяг цілі. За ним другий. В ефірі звучить коротке: “Есаул, двісті”, що означає успішне ураження.
“Цей удар – результат злагодженої роботи розвідки, операторів і технічної підтримки. Таких успіхів було б неможливо досягти без постійного удосконалення та навчання”, – пояснює командир.
Робота екіпажів 59-ї бригади
За п’ять кілометрів звідси працює екіпаж 59-ї окремої мотопіхотної бригади. У невеликому бліндажі троє операторів керують “роєм” із п’яти дронів, що полюють на російську техніку.
“Ми прив’язані до цього місця вже третій тиждень. Не можемо відійти, бо саме звідси наші “пташки” дістають до найважливіших ворожих позицій”, – розповідає Андрій, позивний “Художник”.
Не встигаємо закінчити розмову, як надходить інформація від піхоти: за два кілометри від наших позицій помічено групу російських солдатів, що намагаються встановити міни на дорозі.
“Це наш шанс”, – киває “Художник” і піднімає в повітря компактний дрон, оснащений термальною камерою.
Масштаби виробництва та застосування
Упродовж минулого року українські сили розгорнули масштабне виробництво БпЛА. За офіційними даними, щомісяця армія отримує понад 50 тисяч різних безпілотників. Це дозволило зробити їх доступними навіть для невеликих підрозділів.
“Коли я прийшов до підрозділу в 2022-му, у нас на взвод був один дрон. Зараз – у кожного відділення по кілька, плюс спеціалізовані ударні підрозділи”, – зазначає Максим, командир взводу 59-ї бригади.
За даними розвідки, на Покровському напрямку російські війська втрачають щодня до 10-15 одиниць бронетехніки, значна частина яких – результат атак українських БпЛА.
“Вони намагаються пристосуватися. Встановлюють захисні сітки, змінюють маршрути, використовують димові завіси. Але ми постійно знаходимо нові способи”, – пояснює “Художник”, керуючи дроном, що вже наближається до групи російських мінерів.
На екрані чітко видно теплові сигнатури шести людей. Оператор точно наводить дрон на ціль, і за кілька секунд передає сигнал ураження.
“Плюс шість”, – коротко фіксує результат у журналі оператор.
Виклики та перспективи
Найбільшою проблемою для українських розрахунків БпЛА залишається погода та системи РЕБ противника. Зима з її туманами, снігопадами та низькою хмарністю часто унеможливлює польоти, а російські системи радіоелектронної боротьби постійно еволюціонують.
“У них вже є мобільні групи, які полюють саме на нас, операторів. Вони за сигналом визначають місце керування і наводять артилерію”, – розповідає Олександр із 47-ї бригади.
Попри всі складності, українські БпЛА продовжують відігравати вирішальну роль у стримуванні ворожого наступу на Покровському напрямку. За даними військових аналітиків, саме масоване застосування дронів допомогло стабілізувати лінію фронту в районі Селидового та Курахового.
“Російська тактика “м’ясних штурмів” наштовхується на нашу технологічну перевагу. Вони кидають людей під кулі, ми відповідаємо високоточною зброєю”, – підсумовує командир екіпажу.
Повертаючись на базу після дня, проведеного з операторами БпЛА, я бачу, як розвантажують нову партію дронів українського виробництва. На ящиках – маркування “Для Покровського напрямку. Терміново”.
Ця війна змінила уявлення про сучасний бій. Тепер він ведеться не лише на землі, а й у повітрі – малими, непомітними машинами, керованими людьми, які можуть знаходитись за кілометри від лінії зіткнення. І саме на Покровському напрямку ця революція проявляється найяскравіше.
“Ми тільки на початку шляху. Те, що ви бачили сьогодні – це лише перші кроки. Далі буде більше автоматизації, більше потужності, більше можливостей”, – прощається зі мною “Яструб”, готуючись до нічного чергування.
Він знає: його зміна почнеться ще до світанку. Бо війна дронів не зупиняється ні на мить.
