Укриття для населення України 2024: МВС заявляє, що захист можливий лише для 50% людей
Міністерство внутрішніх справ України оприлюднило тривожні дані, які змушують нас серйозно замислитися про рівень безпеки цивільного населення. За офіційними даними, наявні укриття в Україні здатні вмістити лише половину населення країни. Це означає, що в умовах повномасштабної повітряної тривоги кожен другий українець ризикує залишитися без надійного захисту.
Така статистика відображає одну з найгостріших проблем воєнного часу — недостатню кількість безпечних сховищ. Особливо гостро це питання постає у великих містах, де щільність населення висока, а кількість бомбосховищ обмежена. У сільській місцевості ситуація не краща — багато населених пунктів взагалі не мають спеціально обладнаних укриттів.
Комплексний характер проблеми
Як зазначають у МВС, проблема має комплексний характер. Багато укриттів, збудованих ще за радянських часів, перебувають у незадовільному стані. Деякі з них були перепрофільовані під комерційні приміщення, інші просто занедбані через відсутність належного фінансування протягом десятиліть. Ситуація ускладнюється й тим, що будівництво нових укриттів потребує значних ресурсів, яких в умовах війни катастрофічно бракує.
“Ми маємо бути чесними перед українцями. Наявна мережа укриттів не відповідає реальним потребам населення. Це результат десятиліть недофінансування цивільного захисту та хибного відчуття безпеки”, — підкреслив представник міністерства.
Напрямки покращення ситуації
Уряд визнає критичність ситуації і працює над кількома напрямками її покращення. По-перше, триває інвентаризація наявних укриттів та їхня модернізація. По-друге, розробляються програми стимулювання приватного сектору до обладнання підвальних приміщень як найпростіших укриттів. По-третє, активізувалася робота з інформування населення щодо правил поведінки під час повітряних тривог.
Особливу увагу приділяють захисту дітей та соціально вразливих категорій населення. У школах та лікарнях укриття обладнують у першу чергу. Проте навіть у цій сфері ресурсів вистачає не завжди. Міністерство освіти і науки раніше повідомляло, що не всі навчальні заклади мають належно обладнані укриття, що суттєво ускладнює організацію освітнього процесу в умовах постійних загроз.
Системний підхід до вирішення проблеми
Експерти з цивільного захисту наголошують, що проблема потребує системного вирішення і не може бути розв’язана лише силами держави. Необхідна активна участь громад, бізнесу та міжнародних партнерів. Волонтерські ініціативи вже долучаються до цього процесу, допомагаючи з ремонтом та обладнанням укриттів.
“Безпека цивільного населення — це відповідальність усього суспільства. Кожен має зробити свій внесок: від облаштування найпростішого укриття у власному будинку до участі у громадських ініціативах з модернізації бомбосховищ”, — зазначають фахівці.
Культура використання укриттів
Важливим аспектом проблеми є й культура використання укриттів. На жаль, частина населення ігнорує повітряні тривоги, що підвищує ризики людських втрат. Психологи пояснюють це явище “втомою від тривог” — коли постійне перебування в стресовому стані притуплює відчуття небезпеки. Проте такий підхід може мати фатальні наслідки.
Плани на майбутнє
Міністерство внутрішніх справ планує до кінця 2024 року збільшити місткість укриттів щонайменше на 15%. Для цього передбачено відповідні кошти в бюджеті та розроблено програму залучення міжнародної допомоги. Однак навіть за оптимістичними прогнозами, повністю вирішити проблему в найближчий рік не вдасться.
Громадські активісти закликають місцеву владу провести повну інвентаризацію потенційних укриттів, включно з підвалами житлових будинків, підземними паркінгами та іншими приміщеннями, які можуть бути використані для захисту населення в екстрених ситуаціях. Також важливо забезпечити належне інформування громадян про місцезнаходження найближчих укриттів.
Ситуація з укриттями — це лише частина ширшої проблеми цивільного захисту в умовах війни. Вона відображає системні виклики, з якими стикається Україна, і потребує комплексного підходу з боку всіх суспільних інституцій. Безпека цивільного населення має залишатися пріоритетом, незалежно від складності завдання та обмеженості ресурсів.
