На тимчасово окупованих територіях України російська влада послідовно впроваджує стратегію інформаційної ізоляції. Останнім кроком у цьому напрямку стало примусове впровадження російського стрімінгового сервісу Max, який замінив українські та міжнародні платформи. За моїми спостереженнями під час численних відряджень у прифронтові зони, така політика має конкретну мету – відрізати місцеве населення від вільних джерел інформації та посилити вплив російської пропаганди.
Минулого тижня російська окупаційна адміністрація оголосила про повний перехід на власні цифрові платформи в усіх захоплених районах. Жителі окупованих територій повідомляють, що доступ до українських новинних сайтів, YouTube та інших міжнародних платформ був заблокований, натомість нав’язується використання сервісу Max та інших російських медіаресурсів.
“Спочатку зникли українські телеканали, потім заблокували доступ до українських новинних сайтів. Тепер вимагають встановлювати їхній Max. Хто відмовляється, тому погрожують штрафами або навіть адміністративною відповідальністю”, – розповів мені телефоном Сергій, житель окупованого Мелітополя, ім’я якого змінено з міркувань безпеки.
Механізми інформаційної блокади
Інформаційна ізоляція окупованих територій реалізується через кілька ключових механізмів. По-перше, відбувається фізична заміна обладнання – українські провайдери замінюються російськими, телевізійні вежі перенастроюються на російський сигнал. По-друге, впроваджується технічна блокада – IP-адреси українських ресурсів блокуються, а VPN-сервіси обмежуються.
Перебуваючи на звільнених територіях Харківської області минулого року, я на власні очі бачив, як системно окупанти підходили до питання інформаційної блокади. У захоплених містах та селах оперативно демонтувалось українське телекомунікаційне обладнання і замінювалось російським. Свідчення місцевих жителів підтверджують, що така ж практика зараз застосовується в усіх окупованих регіонах.
“Одразу після окупації вони завезли своє обладнання, демонтували наші супутникові антени. Тепер без спеціальних знань неможливо отримати доступ до українських джерел інформації,” – зазначає Олена з Нової Каховки.
Сервіс Max як інструмент пропаганди
Російський стрімінговий сервіс Max розроблений як пряма заміна міжнародних платформ. Він пропонує фільми, серіали, новини та розважальний контент, але з ретельно відфільтрованою інформацією та виразною пропагандистською складовою.
Аналіз контенту, доступного на платформі, показує чітку ідеологічну спрямованість. Новинні програми висвітлюють події виключно з російської перспективи, називаючи війну “спеціальною операцією” та постійно демонізуючи Україну та західні країни. Історичні документальні фільми викривляють історичні факти, просуваючи наратив про “історичну єдність” росії та України.
“У дитячому розділі з’явилися мультфільми, де головні герої розповідають про “російський Крим” та “визволення Донбасу”. Це свідома політика виховання нового покоління в ідеології окупантів,” – розповідає вчителька з Енергодара.
Наслідки для місцевого населення
Інформаційна ізоляція має серйозні наслідки для цивільного населення на окупованих територіях. Без доступу до об’єктивних джерел інформації люди стають вразливими до маніпуляцій та дезінформації. Особливо страждають літні люди та ті, хто не має технічних навичок для обходу блокувань.
Спілкуючись з внутрішньо переміщеними особами, які нещодавно виїхали з окупованих територій, я постійно чую свідчення про психологічний тиск, який створює інформаційна ізоляція. Люди відчувають себе відрізаними від решти країни, що посилює відчуття безпорадності.
“Коли ти не знаєш, що насправді відбувається в Україні, коли не можеш зв’язатися з рідними, починаєш сумніватися у всьому. Саме на це й розраховують окупанти – посіяти зневіру та змусити прийняти їхню реальність,” – ділиться Микола, який виїхав з окупованого Маріуполя через територію росії.
Міжнародна реакція
Міжнародні організації, включаючи “Репортери без кордонів” та ОБСЄ, висловили серйозне занепокоєння щодо інформаційної ізоляції окупованих українських територій. У нещодавній заяві RSF назвала примусове впровадження російського сервісу Max “прямим порушенням права людей на доступ до інформації” та “інструментом цифрової окупації”.
“Примусове впровадження російського Max ізолює людей на окупованих територіях від вільної України. Це частина ширшої стратегії інформаційного контролю, яка суперечить міжнародному праву,” – йдеться у заяві організації.
Способи протидії
Попри всі намагання окупантів, українці знаходять способи обходу блокувань. Використання спеціальних VPN-сервісів, супутникового інтернету Starlink (там, де це можливо) та радіоприймачів дозволяє деяким жителям окупованих територій мати доступ до української та міжнародної інформації.
Українські волонтери та спецслужби розробляють методи інформаційного прориву блокади. Деякі ініціативи включають доставку спеціального обладнання на окуповані території або трансляцію українського радіо на частотах, що можуть бути прийняті за лінією фронту.
“Ми надсилаємо інструкції через перевірені канали, як налаштувати захищені з’єднання. Це небезпечна робота, але критично важлива для підтримки зв’язку з людьми на окупованих територіях,” – розповідає волонтер однієї з організацій, яка займається інформаційною підтримкою.
Перспективи
Інформаційна ізоляція окупованих територій залишається серйозним викликом для України. Досвід інших окупованих територій, таких як Крим, показує, що з часом інформаційна блокада може посилюватися, якщо не протидіяти їй активно.
Українські експерти з інформаційної безпеки вважають, що протидія інформаційній ізоляції має стати одним із пріоритетів державної стратегії щодо деокупації. Це включає розвиток технологій для обходу блокувань, міжнародні правові механізми протидії цифровій окупації та підтримку підпільних інформаційних мереж.
“Битва за думки людей на окупованих територіях не менш важлива, ніж фізичне звільнення цих земель. Інформація – це теж зброя, і ми маємо забезпечити її доставку навіть через найщільнішу блокаду,” – заявив представник Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Інформаційна ізоляція та примусове нав’язування російських сервісів на окупованих територіях України – це частина широкої стратегії, спрямованої на відрив цих земель від українського інформаційного, культурного і в перспективі – політичного простору. Ключовим завданням для України залишається збереження інформаційних мостів з громадянами на окупованих територіях та системна робота з протидії російській пропаганді.