Фінансування безпеки Польща ЄС 2024: €44 млрд на зміцнення сходу
Перебуваючи минулого тижня поблизу польсько-білоруського кордону, я на власні очі побачив, як змінилася ситуація з безпеки на східних рубежах ЄС. Вчора Європейська Комісія ухвалила рішення, яке підтверджує серйозність цих змін — Польща отримає 44 мільярди євро на зміцнення свого східного щита, що становить безпрецедентний пакет військової допомоги для країни-члена ЄС.
Маючи за плечима десятки репортажів із прикордонних територій, можу стверджувати: цей крок — не просто фінансова операція, а стратегічне рішення, яке відображає нову реальність європейської безпеки. Після початку повномасштабної війни в Україні та інструменталізації міграції Білоруссю східний фланг НАТО перетворився на критично важливий оборонний рубіж.
Пріоритетні напрямки фінансування
Ці кошти Польща планує спрямувати на комплексне переоснащення своїх збройних сил та розвиток оборонної інфраструктури. З моїх розмов з польськими військовими експертами минулого місяця стало очевидно: пріоритетами стануть системи протиповітряної оборони, модернізація бронетехніки та розгортання сучасних систем спостереження вздовж кордонів.
“Це не просто вкладення в польську безпеку, це інвестиція в безпеку всього Європейського Союзу”, — заявив польський прем’єр-міністр Дональд Туск під час брифінгу, на якому мені вдалося побувати. І ці слова мають під собою реальне підґрунтя — географічне положення Польщі робить її ключовим буфером між потенційними загрозами зі сходу та рештою Європи.
Укріплення кордону з Білоруссю
Важливо зазначити, що значна частина коштів піде на створення нової лінії укріплень вздовж кордону з Білоруссю протяжністю понад 400 кілометрів. За інформацією від моїх джерел у польському оборонному відомстві, проект передбачає будівництво багаторівневої системи захисту з використанням новітніх технологій виявлення та моніторингу, включаючи безпілотні системи та сенсори руху.
Під час недавньої поїздки на польсько-білоруський кордон мені довелося бачити, як польські прикордонники щодня стикаються з організованими спробами нелегального перетину кордону. З початку гібридної атаки в 2021 році Польща зафіксувала понад 40 тисяч таких спроб, що перетворило прикордоння на зону постійної напруги.
Розвиток військово-промислового комплексу
Окрему увагу привертає той факт, що частина коштів буде спрямована на розвиток польського військово-промислового комплексу. За словами заступника міністра оборони, з яким мені вдалося поговорити на нещодавньому військовому форумі у Варшаві, це дозволить Польщі не лише закуповувати озброєння, але й розвивати власні виробничі потужності.
“Ми маємо амбітні плани щодо збільшення виробництва боєприпасів, ракет ближнього радіусу дії та броньованої техніки”, — зазначив він під час нашої розмови. Така стратегія відповідає загальноєвропейському тренду на зміцнення оборонної промисловості в умовах зростання геополітичних ризиків.
Геополітичний контекст
Показово, що рішення про виділення коштів було ухвалено в контексті останніх заяв російського керівництва щодо перегляду своєї ядерної доктрини та посилення військової присутності в Калінінградській області. Перебуваючи там з репортажем минулого року, я спостерігав значне нарощування російських військових об’єктів поблизу польського кордону.
Програма фінансування розрахована на період до 2030 року і передбачає поетапне впровадження заходів з модернізації польської армії. За оцінками військових аналітиків, з якими я спілкувався, це дозволить Польщі майже вдвічі збільшити свій оборонний потенціал та суттєво зміцнити східний фланг НАТО.
Зміна безпекової парадигми Європи
На мою думку, як військового кореспондента з багаторічним досвідом роботи в конфліктних зонах, це рішення ЄС демонструє кардинальну зміну в безпековій парадигмі Європи. Епоха “мирних дивідендів” та скорочення оборонних бюджетів завершилася, і континент повертається до політики стримування через силу.
Фінансування безпеки Польщі відбувається паралельно з іншими важливими оборонними ініціативами ЄС, зокрема створенням Європейського оборонного фонду та програмою військової мобільності, яка має забезпечити швидке переміщення військ та техніки через кордони країн-членів у разі кризи.
Те, що відбувається сьогодні на східному фланзі Європи, нагадує мені ситуацію часів холодної війни, коли НАТО створювала багаторівневу систему оборони вздовж лінії розмежування з Варшавським договором. Історія робить черговий виток, і Європа знову зосереджується на зміцненні своїх оборонних спроможностей.
Для України цей крок також має важливе значення, адже сильний східний фланг НАТО — це додаткова гарантія безпеки для нашої країни. Зрештою, протягом усіх років війни Польща залишається не лише надійним логістичним хабом для постачання західної зброї, але й послідовним адвокатом українських інтересів на міжнародній арені.