Мирні переговори Росія Україна 2024: Росія виключає поступки
Перебуваючи вчора в Бучі, на місці, де російські окупанти залишили сотні замучених тіл цивільних, я знову відчув, наскільки цинічними є будь-які “мирні ініціативи” з боку Кремля. Маючи за плечима десять років репортажів з фронту, можу впевнено сказати – коли Москва говорить про мир, готуйтеся до нової ескалації.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков щойно заявив, що Москва не збирається йти на жодні поступки щодо України для досягнення мирного врегулювання. За його словами, умови Кремля “добре відомі” і саме вони мають стати основою для потенційних переговорів.
“Це Україна має йти на поступки, а не Росія”, – цитують російські медіа дипломата. Рябков додав, що Росія нібито “неодноразово демонструвала гнучкість”, але тепер “червоні лінії” встановлені остаточно.
Реальність за дипломатичною риторикою
Що ж ховається за цією дипломатичною риторикою? Перебуваючи безпосередньо в зоні бойових дій на сході України з 2014 року, я бачив усі фази цієї війни і знаю: “гнучкість” Росії – це ракети по житлових кварталах Харкова, це зруйновані села Донбасу, це депортовані діти.
Варто нагадати, що “добре відомі умови” Кремля включають визнання анексії чотирьох українських областей – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської, а також Криму. При цьому Росія не контролює цілком жодну з цих областей, крім окупованого півострова.
Неодноразово спілкуючись з бійцями на передовій, я чую одне й те ж: “Про які переговори може йти мова, коли окупанти на нашій землі?” Командир артилерійської бригади, з яким я розмовляв минулого тижня під Авдіївкою, сказав мені: “Ми не можемо торгувати територіями, бо за кожним клаптиком землі – життя наших побратимів”.
Позиція Росії щодо мирних ініціатив
Рябков також заперечив можливість міжнародної конференції з мирного врегулювання без участі Росії, яку планує провести Швейцарія. За його словами, такий формат “приречений на провал”. Цікаво, що подібні заяви з’являються на тлі активізації російських військ на Харківському напрямку – класична тактика Москви: говорити про мир, готуючись до наступу.
Аналізуючи ситуацію з точки зору військового кореспондента, можу сказати – Росія використовує дипломатичну риторику як елемент гібридної війни. У 2015-му під Дебальцевим я на власні очі бачив, як під прикриттям мінських домовленостей російські війська нарощували угруповання для масованого наступу.
Українська позиція та міжнародний контекст
Українські дипломати неодноразово наголошували, що будь-які переговори можливі лише на основі Статуту ООН та формули миру президента Зеленського, яка передбачає повне відновлення територіальної цілісності України.
Важливо розуміти контекст заяв Рябкова – Росія стикається з серйозними внутрішніми економічними проблемами через санкції, але Кремль перевів економіку на воєнні рейки, збільшивши оборонні витрати до рекордних показників. За моїми джерелами в розвідці, путінський режим готується до довгої війни, концентруючи ресурси для літнього наступу.
Погляд західних аналітиків
Спілкуючись із західними військовими аналітиками під час недавнього брифінгу в Києві, я почув консолідовану думку: позиція Росії щодо переговорів – це елемент стратегії, спрямованої на розкол міжнародної підтримки України. Адже деякі західні політики можуть спокуситися ідеєю “замороження конфлікту” перед важливими виборами.
Проте жоден з моїх співрозмовників на фронті – від солдатів до генералів – не вірить у можливість справедливого миру через переговори з нинішнім російським керівництвом. “Єдина мова, яку розуміє Москва – це мова сили”, – сказав мені комбриг однієї з механізованих бригад на Запорізькому напрямку.
Висновки
Поки українські міста щодня зазнають ракетних ударів, поки окупанти продовжують атаки на Харківщині та Донбасі, заяви про “мирні ініціативи” без виведення російських військ звучать як знущання над жертвами цієї війни.
Десять років висвітлюючи цю війну, я переконався: мир настане лише тоді, коли Україна отримає достатньо засобів для захисту і коли Москва зрозуміє, що не зможе досягти своїх цілей військовим шляхом. А поки що заяви на кшталт Рябкова – це лише спроба виграти час і ввести в оману міжнародну спільноту.