Українські cleantech стартапи готуються підкорити Відень у 2026 році
На минулому тижні мав нагоду побувати на фестивалі зелених інновацій Cleantech Sunday, що відбувся у Києві. За вісім років репортерської роботи в зоні конфлікту я звик писати про зовсім інші речі, але сьогодні хочу поділитися чимось, що дає надію і показує, як Україна навіть у найважчі часи продовжує рухатися вперед.
Серед хаосу війни народжуються ініціативи, спрямовані на майбутнє – і однією з них є розвиток чистих технологій. Під час фестивалю познайомився з командами українських інноваторів, які розробляють технології, що допомагають зменшити вплив людства на довкілля та ефективніше використовувати ресурси.
“Війна змусила нас стати більш ресурсоефективними,” – розповів мені Андрій Вертегел, розробник системи очищення води, що працює без електроенергії. “Коли постійно відключають світло, починаєш думати інакше – як створити щось, що працюватиме за будь-яких умов.”
Фестиваль зібрав понад 20 українських стартапів, які представили свої інноваційні рішення у сфері відновлюваної енергетики, управління відходами, енергоефективності та сталого сільського господарства. Особливо вразили проєкти з переробки уламків зруйнованих будинків у будівельні матеріали – прямий приклад того, як із руйнування може народитися щось нове.
Українські інновації на міжнародній арені
Головною новиною заходу стало оголошення про те, що найкращі українські cleantech стартапи отримають можливість представити Україну на Міжнародному саміті зелених технологій у Відні у 2026 році. Ця подія є однією з найпрестижніших у галузі і збирає інвесторів та інноваторів з усього світу.
“Для нас це шанс показати, що Україна – це не лише країна, яка обороняється, але й та, що думає про майбутнє планети,” – поділився зі мною Олександр Дмитренко, організатор фестивалю. “Ми хочемо, щоб світ побачив Україну як інноваційну націю, що попри війну розвиває технології, які допоможуть людству впоратися з кліматичними викликами.”
Перспективні технології
Серед технологій, які можуть представити Україну у Відні – системи накопичення енергії, розроблені спеціально для умов нестабільного електропостачання, інноваційні методи очищення ґрунтів від забруднень важкими металами (актуальні для відновлення територій після бойових дій), а також програмне забезпечення для оптимізації логістичних маршрутів, що дозволяє значно зменшити викиди CO2.
Пригадую розмову з Мариною Ковальчук, засновницею стартапу, що розробляє біорозкладну упаковку з відходів сільського господарства. “Під час повномасштабного вторгнення наша лабораторія була пошкоджена ракетним ударом. Але ми не зупинилися – перенесли обладнання у підвал і продовжили експерименти. Зараз наша технологія готова до масштабування, і ми мріємо показати її світу у Відні.”
Особисто мене вразила історія команди ветеранів, які після повернення з фронту заснували стартап із виробництва портативних сонячних панелей. “На передовій ми постійно стикалися з проблемою енергозабезпечення. Тепер створюємо рішення, яке допоможе і військовим, і цивільним,” – розповів Сергій, колишній командир роти, а тепер технологічний підприємець.
Підготовка до міжнародного представлення
За підсумками фестивалю, комісія відібрала 10 найперспективніших проєктів, які протягом наступних двох років отримуватимуть менторську підтримку та гранти для розвитку своїх технологій перед представленням у Відні. Серед критеріїв відбору були не лише інноваційність та екологічний вплив, але й потенціал масштабування та комерціалізації на міжнародних ринках.
Оксана Мельник з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, яка була присутня на заході, підкреслила стратегічне значення розвитку чистих технологій для післявоєнного відновлення України: “Зелене відновлення – це не просто гасло, а необхідність. Ми маємо відбудувати країну так, щоб вона була енергетично незалежною та екологічно стійкою.”
На фестивалі також була представлена програма підготовки до Віденського саміту, яка включає серію тренінгів з питань міжнародного патентування, залучення інвестицій та адаптації технологій до вимог європейського ринку.
Як військовий кореспондент, я звик документувати руйнування та людську стійкість у найтяжчих обставинах. Але висвітлення цієї події дало мені рідкісну можливість побачити, як Україна будує своє майбутнє, попри всі виклики сьогодення. І це майбутнє – зелене, інноваційне та сповнене надії.
