Жертви обстрілів РФ 2025: 548 українців загинули за 9 місяців
За даними, які я отримав від військового командування під час останнього відрядження на схід, від початку 2025 року внаслідок російських обстрілів загинуло 548 мирних українців. Цифри жахають, але за кожною з них — чиясь мама, батько, син чи донька.
Минулого тижня я був у Харкові. Місто, яке вже третій рік живе під постійними обстрілами, продовжує боротися. Проте ціна цієї боротьби надто висока. За останні три місяці тільки в Харківській області загинуло 87 цивільних. Ще близько 230 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
“Ми вже навчилися жити з постійним звуком тривоги, — розповідає мені Ольга, медсестра однієї з харківських лікарень. — Але звикнути до смертей неможливо”. Ольга працює в травматології, куди привозять поранених після обстрілів. За її словами, найстрашніше — бачити дітей з осколковими пораненнями.
Статистика жертв по областях
Статистика, яку вдалося зібрати з різних джерел, свідчить, що найбільше жертв цього року зафіксовано в Донецькій області — 192 загиблих. За нею йдуть Харківська область (156 загиблих) та Запорізька (83 загиблих).
Окрім загиблих, понад 1700 українців отримали поранення різного ступеня тяжкості. Багатьом довелося ампутувати кінцівки, десятки залишилися з інвалідністю на все життя.
Тактика обстрілів
На передовій під Краматорськом минулого місяця я спілкувався з командиром артилерійської бригади. “Росіяни цілеспрямовано б’ють по цивільній інфраструктурі. Це не випадковість і не помилка, як вони стверджують. Це свідома тактика терору”, — пояснив він мені.
Ця тактика простежується в усіх населених пунктах уздовж лінії фронту. У селі під Бахмутом, яке я відвідав два тижні тому, з 43 будинків неушкодженими залишилися лише 7. Тамтешні мешканці, яких залишилося ледь два десятки, живуть у підвалах. “Наверх виходимо тільки коли тихо, щоб нагодувати тварин і набрати води”, — розповіла 67-річна Марія Петрівна.
Ситуація в Запорізькій області
Окрема історія — прифронтові райони Запорізької області. Там російські війська застосовують тактику “випаленої землі”, роблячи неможливим життя для цивільних. Внаслідок цього з деяких населених пунктів довелося евакуювати всіх мешканців.
Діти – особливо вразлива категорія
Показово, що серед загиблих цього року — 43 дитини. Наймолодшій жертві було лише 5 місяців. Трагедія сталася в Дніпрі, коли ракета влучила в житловий будинок. Я був на місці трагедії наступного дня, бачив очі рятувальників, які діставали тіла з-під завалів. Такі моменти не забуваються.
Міжнародні організації, з представниками яких я спілкувався, класифікують ці атаки як воєнні злочини. Проте системного механізму притягнення до відповідальності винних поки що немає.
Економічні наслідки
Економічні наслідки цих обстрілів також величезні. За оцінками експертів, прямі збитки від руйнування цивільної інфраструктури з початку 2025 року вже перевищили 4 мільярди доларів. Відновлення зруйнованих об’єктів займе роки, якщо не десятиліття.
Людські історії
Важливо розуміти, що ці цифри — не просто статистика. За кожною з них стоять зламані долі, втрачені можливості і невимовний біль для родин загиблих. В одній зі шкіл у Слов’янську, яку я відвідав минулого місяця, учні створили меморіал своїм загиблим однокласникам. Їх фотографії з квітами і свічками — мабуть, найсильніше нагадування про реальну ціну війни.
Стійкість українців
Незважаючи на всі жахіття, українці продовжують демонструвати неймовірну стійкість. Навіть у найбільш обстрілюваних містах люди намагаються жити, працювати і навіть допомагати іншим. Це я бачив на власні очі в усіх гарячих точках, де побував за останні місяці.
Військове керівництво продовжує наполягати на посиленні протиповітряної оборони для захисту мирного населення. “Кожна система ППО — це десятки і сотні врятованих життів“, — сказав мені один з офіцерів на командному пункті під Харковом.
Україна продовжує боротися, але ціна цієї боротьби зростає з кожним днем. І кожна нова жертва серед мирних українців — це нагадування про те, що ця війна далека від завершення.
