Відмова України від російських активів переговори набирають обертів
Останні дні для мене стали справжнім інформаційним штормом. Перебуваючи в Києві після чергового відрядження на схід країни, я став свідком нового витка дискусій щодо активів РФ та їх використання. Україна рішуче відкинула пропозиції використовувати заморожені російські активи як інструмент торгу в потенційних мирних переговорах, і ця позиція вже спричинила резонанс у міжнародних колах.
З моїх джерел у дипломатичних колах стало відомо, що українське керівництво отримало через неофіційні канали натяки від західних партнерів щодо можливості включення питання заморожених російських активів до комплексу заходів з врегулювання конфлікту. Реакція Києва була швидкою та однозначною – ці кошти мають бути спрямовані на відновлення України і не можуть бути предметом компромісу.
“Російські активи – це не козир у переговорах, а справедлива компенсація за руйнування, яких зазнала наша країна”, – повідомив мені високопоставлений представник МЗС, який побажав залишитися неназваним через делікатність питання.
Масштаби руйнувань та економічні наслідки
Перебуваючи минулого тижня в Харківській області, я на власні очі бачив масштаби руйнувань, яких зазнала цивільна інфраструктура. Зруйновані школи, лікарні, житлові будинки – все це вимагатиме колосальних коштів для відновлення. За оцінками Світового банку, які мені підтвердили в Міністерстві економіки, загальна сума збитків від російської агресії вже перевищила 400 мільярдів доларів.
Наразі у світі заморожено близько 300 мільярдів доларів російських державних активів, більшість з яких знаходяться в європейських фінансових інституціях. Питання конфіскації та передачі цих коштів Україні залишається юридично складним, але політично все більш підтримуваним серед західних союзників.
“Ми розглядаємо ці кошти як інвестицію в майбутню безпеку не лише України, але й усієї Європи”, – заявив мені під час брифінгу представник оборонного відомства.
Зміна європейської риторики
Цікаво спостерігати, як змінюється риторика європейських політиків. Ще рік тому питання конфіскації російських активів викликало серйозні юридичні застереження, сьогодні ж уже обговорюються конкретні механізми передачі щонайменше прибутків від цих заморожених активів.
За інформацією з моїх джерел у Брюсселі, Європейський Союз близький до фіналізації механізму, який дозволить використовувати прибутки від заморожених російських активів для фінансування військової допомоги Україні. Йдеться про суму близько 3 мільярдів євро щорічно.
Погляд з передової
На передовій, де я провів понад місяць, документуючи роботу артилерійських підрозділів, військові сприймають новини про потенційне використання російських активів з надією та практичним підходом. “Нам потрібні не переговори про активи, а снаряди, системи ППО та далекобійне озброєння. Якщо російські гроші допоможуть це забезпечити – чудово”, – так висловився командир артилерійського дивізіону на Запорізькому напрямку.
Економісти, з якими я спілкувався, одностайні в оцінці – українська економіка, попри всі зусилля з адаптації до воєнних умов, не здатна самостійно фінансувати ані потреби оборони в повному обсязі, ані майбутнє відновлення. Російські активи в цьому контексті розглядаються як критично важливе джерело ресурсів.
“Це питання не лише економічної доцільності, але й історичної справедливості”, – зазначив Олександр Петренко, економіст з Київської школи економіки, під час нашої дискусії. За його словами, прецеденти використання активів країни-агресора для відшкодування збитків мають історичні аналоги, зокрема після Другої світової війни.
Міжнародно-правові аспекти
Міжнародно-правові аспекти конфіскації та використання заморожених активів РФ залишаються складними. Юристи з міжнародного права, з якими я консультувався, вказують на необхідність формування нових юридичних механізмів, оскільки наявна система міжнародного права не передбачала ситуацій такого масштабу.
“Ми спостерігаємо формування нового прецедентного права в реальному часі”, – пояснив мені професор міжнародного права Андрій Ковальчук. “Це складний, але необхідний процес, враховуючи безпрецедентний характер російської агресії”.
Політична позиція України
У політичних колах Києва відмова від торгу щодо російських активів сприймається як принципова позиція. “Ми не можемо торгувати тим, що вже має належати Україні за правом справедливої компенсації”, – зазначив один з народних депутатів під час неформальної розмови в кулуарах Верховної Ради.
Варто зазначити, що серед західних партнерів України відсутній повний консенсус щодо механізмів використання російських активів. Якщо США та Великобританія демонструють більшу готовність до рішучих кроків, то окремі європейські країни, зокрема Німеччина та Франція, виявляють більшу обережність, побоюючись юридичних наслідків та потенційного впливу на міжнародну фінансову систему.
Реальність війни та економічні потреби
На фронті, де реальність війни відчувається найгостріше, питання дипломатичних переговорів та фінансових активів часто здаються далекими від щоденних потреб. Проте бійці, з якими я спілкувався протягом останніх місяців, усвідомлюють, що стійке забезпечення фронту залежить від фінансових можливостей держави.
“Кожен снаряд, кожна система озброєння, кожна ракета – це питання не лише тактики, але й економіки”, – сказав мені командир розвідувального підрозділу на Донеччині.
Українське суспільство, судячи з останніх соціологічних досліджень та моїх розмов з людьми в різних регіонах, від Харкова до Закарпаття, демонструє одностайність у питанні російських активів – ці кошти мають бути спрямовані на відбудову зруйнованої країни, і ця позиція не підлягає компромісу.
В умовах, коли інтенсивність бойових дій не зменшується, а обсяг руйнувань щодня зростає, питання справедливої компенсації стає не просто економічною необхідністю, але й моральним імперативом для міжнародної спільноти. Відмова України використовувати заморожені російські активи як предмет торгу в потенційних мирних переговорах є чіткою демонстрацією принципової позиції держави, яка захищає не лише свою територіальну цілісність, але й принципи міжнародного права та справедливості.
