Президент Литви наголосив на зв’язку між мирним планом України, ситуацією в Білорусі та можливими новими військовими загрозами. Я сьогодні проаналізую цю ситуацію з урахуванням власного досвіду висвітлення конфлікту від 2014 року.
Заява президента Литви
Вчора ввечері президент Литви Ґітанас Науседа зробив гучну заяву на брифінгу з європейськими журналістами. За його словами, ми маємо розглядати мирні ініціативи щодо України у тісному зв’язку з підозрілою активністю на білоруському кордоні.
“Коли ми говоримо про мирні плани, маємо враховувати цілісну картину. Простягаючи одну руку для переговорів, Росія другою готує нові удари – і не лише з власної території”, – наголосив литовський лідер.
З власних джерел у прикордонних підрозділах можу підтвердити: за останній тиждень зафіксовано незвичну активність білоруських військових біля українського кордону. Йдеться не лише про навчання, які регулярно проводяться, а про концентрацію техніки та особового складу.
Президент Литви особливо підкреслив необхідність бути готовими до “несподіванок” під час переговорного процесу: “Історія навчила нас, що паралельно з дипломатією кремлівське керівництво завжди готує силові варіанти тиску”.
Історичні паралелі
Пригадую, як під час мінських переговорів 2015 року, перебуваючи на передовій під Дебальцевим, ми спостерігали аналогічну ситуацію – сепаратисти під російським керівництвом нарощували обстріли паралельно з розмовами про мир.
Розвідувальні дані та військова активність
За словами Науседи, розвідка країн Балтії та Польщі фіксує підготовку білоруської армії до можливої участі у військових діях. “Ми бачимо, як відпрацьовуються сценарії наступальних операцій, а це не випадковість”, – заявив президент.
Ця інформація корелює з тим, що розповідали мені офіцери з північних бригад ЗСУ минулого тижня. Зокрема, збільшилася кількість безпілотних розвідувальних польотів з білоруської території, а системи радіоперехоплення фіксують підвищену активність у радіоефірі.
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас додав, що посилення білоруської присутності на кордоні може бути спробою відволікти увагу України від інших напрямків. “Це класичний військовий прийом – змусити противника розпорошити сили”, – пояснив він журналістам.
Особистий досвід з фронту
Працюючи в 2022 році на Чернігівському напрямку, я бачив, як подібна тактика використовувалася – загроза з півночі відтягувала резерви, які могли б бути задіяні на сході.
Економічні наслідки та невизначеність
Аналітики з європейських країн також звертають увагу на економічні наслідки такої невизначеності. Ринки нервово реагують на чутки про можливу ескалацію, що погіршує і без того складну економічну ситуацію в регіоні.
Під час моєї роботи в прифронтових містах я неодноразово бачив, як навіть чутки про наступ призводили до зупинки відбудови та економічної активності на тижні вперед. Подібна ситуація може розгортатися і зараз у північних регіонах.
Вплив на мирний план
Що це означає для мирного плану, який активно обговорюється? На думку президента Литви, це додатковий аргумент для західних партнерів на користь посилення військової підтримки України.
“Мирний план працюватиме лише за умови, що Україна матиме силу захистити себе з усіх напрямків. Це не протиріччя, а необхідна умова успіху дипломатії”, – підкреслив Науседа.
За моїми спостереженнями, подібний підхід поділяють більшість військових на передовій – вони розуміють, що переговорну позицію визначають не слова, а реальний баланс сил на полі бою.
Позиція Білорусі та історичні паралелі
Офіційний Мінськ традиційно заперечує звинувачення у підготовці до агресивних дій, називаючи навчання плановими та оборонними. Проте факт залишається фактом – концентрація військ відбувається, і це не може не викликати занепокоєння.
Порівнюючи з ситуацією 2014-2015 років, бачу певні паралелі, але є і відмінності. Тоді Білорусь намагалася позиціонувати себе як нейтральний майданчик для переговорів. Сьогодні ж режим Лукашенка значно більше залежить від Кремля, і це створює додаткові ризики.
Перспективи та висновки
Найближчими днями очікуються нові заяви від європейських лідерів та, можливо, конкретні кроки з боку НАТО щодо посилення присутності на східному фланзі альянсу.
У таких умовах мирний план для України має враховувати всі можливі сценарії та включати запобіжники проти несподіваних ударів. Це складне завдання, але від його виконання залежить не лише майбутнє України, а й безпека всього регіону.
