Кремль відкидає мирний план США щодо України
На тлі нових спроб знайти дипломатичне вирішення російсько-української війни, Кремль різко відкинув пропозиції, які, за повідомленнями, просуваються американською стороною. Після двох з половиною років повномасштабного вторгнення, дипломатичні зусилля активізувалися, проте позиції сторін залишаються радикально протилежними.
Сьогодні прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не бачить у запропонованому США плані жодної основи для серйозних переговорів. “Пропозиції, які надійшли через посередників, абсолютно ігнорують нашу позицію щодо територіальних питань та безпекових гарантій”, – зазначив він під час брифінгу.
Я працював на лінії фронту від початку цієї війни і можу стверджувати: реакція Кремля була очікуваною. Москва послідовно вимагає визнання своєї окупації чотирьох українських областей, які вона оголосила “російськими” після проведення фіктивних референдумів. Водночас українська сторона та її західні партнери наполягають на відновленні територіальної цілісності України.
Дипломатичні зусилля та позиції сторін
За даними моїх джерел у дипломатичних колах, американська пропозиція включає поетапний план деескалації конфлікту з можливим замороженням бойових дій уздовж поточної лінії фронту як тимчасового рішення. Однак Київ категорично відкидає такий підхід, вбачаючи в ньому небезпечний прецедент, що дозволить Росії закріпити свої територіальні загарбання.
“Будь-який план, який не передбачає відновлення кордонів 1991 року, суперечить нашим національним інтересам”, – заявив високопоставлений український урядовець під час нашої останньої зустрічі в Києві минулого тижня.
Особливо критичним пунктом розбіжностей залишається питання безпекових гарантій. Від початку повномасштабного вторгнення я неодноразово чув від українських військових командирів: “Без чітких механізмів захисту від повторної агресії будь-яке перемир’я лише дасть Росії час для перегрупування”.
Коли я відвідував позиції 72-ї механізованої бригади поблизу Вугледара минулого місяця, один з офіцерів показав мені на російські укріплення і сказав: “Вони готуються до довгої війни. Якщо ми зупинимось зараз без реальних гарантій, все почнеться знову, але з гірших для нас позицій”.
Європейська реакція та перспективи врегулювання
Європейська реакція на американські пропозиції виявилась неоднозначною. Франція та Німеччина висловили підтримку дипломатичним зусиллям, але наполягають на більш активній участі європейських країн у переговорному процесі. Польща та країни Балтії, натомість, дотримуються жорсткішої позиції, застерігаючи від поспішних компромісів.
За результатами мого аналізу ситуації, нинішні дипломатичні зусилля навряд чи принесуть негайний результат. Відстань між позиціями сторін залишається величезною, а інтенсивність бойових дій не знижується. На східному фронті російські війська продовжують наступальні операції, намагаючись покращити свої переговорні позиції.
Економічні та гуманітарні наслідки
Економічні наслідки затяжного конфлікту відчуваються все гостріше. В прифронтових районах, де я бував останнім часом, руйнування інфраструктури досягло катастрофічних масштабів. “Відбудова займе десятиліття навіть якщо бойові дії припиняться завтра”, – розповів мені мер одного з прифронтових міст Донеччини.
Міжнародна підтримка України, хоч і залишається значною, стикається з викликами. Політична ситуація в США напередодні президентських виборів створює невизначеність щодо майбутнього американської допомоги, що суттєво впливає на розрахунки обох сторін конфлікту.
Військові експерти, з якими я спілкувався, вважають, що Кремль розраховує на “втому від України” в західних країнах. “Росія грає на виснаження не лише на полі бою, але й у дипломатичній сфері. Вони відкидають пропозиції зараз, щоб отримати кращі умови пізніше”, – пояснив мені колишній високопоставлений офіцер НАТО.
Військова допомога та гуманітарна криза
Відсутність прогресу у мирних переговорах означає, що Україна продовжить покладатися на військову допомогу від своїх партнерів. “Без сталих поставок зброї та боєприпасів ми не зможемо стримувати російський наступ”, – відверто сказав мені командир артилерійського підрозділу на Запорізькому напрямку.
Тим часом гуманітарна ситуація на окупованих територіях залишається критичною. За даними міжнародних організацій, доступ до медичної допомоги, освіти та базових комунальних послуг серйозно обмежений, а права місцевого населення систематично порушуються.
Беручи до уваги реакцію Кремля, нинішній раунд дипломатичних зусиль, ймовірно, не призведе до прориву. Але процес пошуку мирного врегулювання буде продовжуватись паралельно з бойовими діями. І як показує мій досвід висвітлення конфліктів, часто найважливіші дипломатичні кроки робляться у найменш очікувані моменти.
