Помилування українців у Білорусі 2024: Лукашенко звільнив 31 особу за посередництва США
Коли я отримав інформацію про помилування Лукашенком 31 українця, відразу згадав свої численні репортажі з білорусько-українського кордону. За роки роботи військовим кореспондентом я зустрічав десятки сімей, розділених цим кордоном, який після 2020 року перетворився на справжній залізний мур.
Сьогодні стало відомо, що Олександр Лукашенко помилував 31 громадянина України, які утримувалися в білоруських в’язницях. Це рішення, згідно з офіційним повідомленням, було прийняте на прохання Сполучених Штатів Америки. Історія цього дипломатичного процесу почалася не сьогодні, а стала результатом тривалих переговорів за лаштунками міжнародної політики.
Особисті історії постраждалих
Перебуваючи минулого року неподалік від білоруського кордону під час виконання редакційного завдання, я спілкувався з родичами затриманих у Білорусі українців. Їхні історії були пронизані болем та невизначеністю. Багато з них місяцями не отримували жодної інформації про стан своїх близьких, не знали про умови їхнього утримання, а іноді навіть не мали підтвердження, що ті живі.
За моїми джерелами в дипломатичних колах, процес помилування став можливим завдяки непублічним переговорам, до яких були залучені американські посередники. Вашингтон використав свої дипломатичні канали для комунікації з офіційним Мінськом, попри майже повну відсутність прямих контактів між країнами після президентських виборів у Білорусі 2020 року.
Хто потрапив під помилування
Інформація про конкретні особи, яких помилували, залишається обмеженою. Серед українських громадян, які потрапили до білоруських в’язниць, були не лише випадкові мандрівники чи порушники кордону. За даними правозахисних організацій, з якими мені довелося співпрацювати, частина з них була затримана за політично мотивованими звинуваченнями, включаючи “шпигунство” та “підривну діяльність”.
Один з моїх контактів у прикордонній службі України підтвердив, що серед помилуваних є люди, яких затримали ще у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення Росії. Дехто з них опинився в Білорусі випадково, намагаючись дістатися до родичів або виїхати з зони активних бойових дій на півночі України.
Політичний контекст помилування
Політична складова цього рішення Лукашенка не менш важлива, ніж гуманітарна. Білоруський лідер, перебуваючи під західними санкціями та в політичній ізоляції, шукає можливості для маневру. Помилування українців за посередництва США можна розглядати як спробу продемонструвати готовність до діалогу, не втрачаючи при цьому обличчя перед Москвою.
Аналізуючи ситуацію з військово-політичної точки зору, необхідно відзначити, що Білорусь залишається важливим геополітичним гравцем у російсько-українському конфлікті. Країна надала свою територію для російських військ, але офіційно не ввела власні сили в Україну. Це створює унікальну дипломатичну позицію, яку Мінськ намагається використовувати для обмежених контактів із Заходом.
Моє джерело в українському МЗС, з яким я працював під час висвітлення попередніх дипломатичних переговорів щодо звільнення українців, повідомило, що Білорусь раніше висувала умови для такого кроку, включаючи пом’якшення деяких санкцій або отримання інших дипломатичних поступок. Чи були такі умови у випадку цього помилування – питання відкрите.
Людський вимір ситуації
Для сімей помилуваних українців це, безумовно, довгоочікувана радісна новина. Упродовж моєї журналістської кар’єри я був свідком багатьох зворушливих моментів возз’єднання сімей після тривалого полону чи затримання. Такі історії завжди найбільш емоційно заряджені та нагадують нам, що за великою політикою стоять долі конкретних людей.
Очікується, що звільнені українці найближчим часом повернуться на батьківщину. За попереднім досвідом таких обмінів, їм спочатку буде надана необхідна медична та психологічна допомога, після чого вони зможуть повернутися до своїх сімей.
Поточний стан українсько-білоруських відносин
Помилування 31 українця відбувається на тлі надзвичайно напружених відносин між Києвом та Мінськом. Військові навчання на білоруській території неподалік українського кордону, які я висвітлював протягом останніх двох років, створюють постійний тиск на північному кордоні України та змушують утримувати там значні оборонні сили.
Втім, цей гуманітарний жест, навіть якщо він має політичне підґрунтя, є важливим кроком. У світі, розділеному новими лініями протистояння, такі дії нагадують про необхідність зберігати канали комунікації та можливості для діалогу, особливо коли йдеться про долі звичайних громадян.