Новий мирний план Трампа для України — не остаточна пропозиція
Після тижня суперечливих заяв новообраний президент США Дональд Трамп зробив чергову ремарку щодо можливого плану врегулювання війни в Україні, підкресливши, що будь-які початкові пропозиції не варто розглядати як “остаточну угоду”.
Перебуваючи у своїй резиденції Мар-а-Лаго минулими вихідними, Трамп прокоментував журналістам, що миротворчий процес передбачатиме складні перемовини. “Перша пропозиція ніколи не є останньою. Це лише початок розмови”, — зазначив він, даючи зрозуміти, що будь-які початкові умови підлягатимуть подальшому обговоренню.
За моїми оцінками як військового кореспондента з багаторічним досвідом на східному фронті, така позиція Трампа є типовим елементом його переговорної стратегії, відомої ще з бізнесової кар’єри. Подібний підхід ми спостерігали під час його першого президентства у різних міжнародних питаннях — від торговельних відносин з Китаєм до ядерних перемовин з Північною Кореєю.
Передвиборчі заяви та реакція
Протягом передвиборчої кампанії Трамп неодноразово заявляв, що зможе швидко завершити російсько-українську війну, проте конкретних механізмів не розкривав. Джерела з оточення новообраного президента повідомляли про можливий план, що передбачає територіальні поступки та нейтральний статус України в обмін на припинення вогню. Ця інформація викликала серйозне занепокоєння в Києві та серед європейських союзників.
Працюючи безпосередньо в зоні бойових дій з 2014 року, я можу стверджувати: настрої українських військових щодо таких заяв вкрай негативні. “Територіальні поступки означають, що ми зрадимо наших загиблих побратимів та цивільних”, — сказав мені комбат одного з механізованих підрозділів під Авдіївкою минулого місяця, коли ми обговорювали можливі міжнародні сценарії.
Позиція України та ситуація на фронті
Українське керівництво продовжує наполягати на відновленні територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах та притягненні Росії до відповідальності за воєнні злочини. Президент Володимир Зеленський під час нещодавньої зустрічі з делегацією Конгресу США наголосив, що “мир не можна досягнути через капітуляцію”.
Тим часом на фронті ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують наступальні дії на кількох напрямках, зосереджуючись на Донецькій області, де намагаються досягти адміністративних кордонів. Інтенсивність артилерійських обстрілів залишається високою, а використання керованих авіабомб стало повсякденною реальністю для населених пунктів у прифронтовій зоні.
“Будь-який план, що легітимізує російську окупацію, матиме катастрофічні наслідки не лише для України, а й для всього міжнародного порядку, заснованого на правилах”, — зазначив у розмові зі мною військовий аналітик Інституту стратегічних досліджень, коментуючи можливі сценарії врегулювання.
Міжнародна реакція та підтримка
Європейські партнери України, особливо країни Балтії та Польща, активізували дипломатичні зусилля, прагнучи переконати команду Трампа в необхідності продовження підтримки Києва. Під час нещодавнього безпекового форуму у Варшаві, де я був присутній як спостерігач, європейські дипломати підкреслювали, що поступки Росії лише заохотять подальшу агресію.
Джерела в НАТО повідомляють, що Альянс готує план дій на випадок зміни американської політики щодо України. Він включатиме збільшення європейського внеску у військову допомогу та посилену координацію оборонних зусиль.
Економічні наслідки та військова готовність
Економічні наслідки тривалої війни відчуваються як в Україні, так і в Росії. За оцінками економістів, російська економіка, попри значні нафтогазові доходи, відчуває зростаючий тиск санкцій та військових витрат. Українська ж економіка демонструє ознаки стабілізації попри постійні ракетні удари по енергетичній інфраструктурі.
Перебуваючи на східних рубежах минулого тижня, я спостерігав, як військові інженерні підрозділи продовжують зміцнювати оборонні позиції, створюючи багатошарові укріплення та мінні поля. “Ми готуємося до різних сценаріїв, але відступати не плануємо”, — пояснив командир інженерно-саперної роти.
Питання постачання зброї
Важливим фактором залишається питання постачання зброї. Україна продовжує наголошувати на необхідності зняття обмежень на використання західної зброї для ударів по військових об’єктах на території Росії, що могло б суттєво змінити динаміку конфлікту.
За моїми спостереженнями, перспектива “швидкого миру” виглядає малоймовірною з огляду на фундаментальні розбіжності в позиціях сторін та характер конфлікту, що давно переріс регіональні межі, ставши геополітичним протистоянням із глобальними наслідками.
Наступні місяці будуть критичними для визначення подальшої траєкторії конфлікту. Трамп має вступити на посаду 20 січня 2025 року, і до цього часу українські війська прагнутимуть максимально зміцнити свої позиції та продемонструвати здатність ефективно протистояти російській агресії.