Мирний план G7 щодо України: лідери G7 та ЄС вимагають доопрацювання
Сьогодні отримав інформацію від своїх джерел у дипломатичних колах, що лідери країн “Великої сімки” та Європейського Союзу висловили серйозні застереження щодо запропонованого мирного плану по Україні. Це сталося після кількох тижнів інтенсивних консультацій за лаштунками міжнародної дипломатії.
З початку повномасштабного вторгнення я неодноразово був свідком того, як різноманітні “мирні ініціативи” з’являлися і зникали. Перебуваючи під Бахмутом минулого року, я слухав коментарі бійців щодо чергових дипломатичних зусиль, які здавалися відірваними від фронтових реалій. Ситуація з планом G7 має схожі риси, але з суттєвими відмінностями.
Основні проблеми мирного плану
За інформацією мого джерела в МЗС України, план містить пропозиції щодо поетапного врегулювання конфлікту, включаючи питання безпекових гарантій, відновлення територіальної цілісності та компенсації збитків. Проте саме механізми імплементації та часові рамки викликали найбільше заперечень серед лідерів провідних демократій світу.
“План потребує суттєвого доопрацювання у частині безпекових гарантій та механізмів контролю за дотриманням домовленостей”, – повідомив мені високопоставлений європейський дипломат, який брав безпосередню участь у обговореннях.
Позиції ключових гравців
Німеччина та Франція, за моїми даними, наполягають на більш конкретних механізмах моніторингу та верифікації відведення військ, тоді як США та Великобританія акцентують увагу на посиленні санкційного тиску як гарантії виконання умов.
Президент України у своїй нещодавній заяві підкреслив, що будь-який мирний план має виходити з принципу “нічого про Україну без України”. Перебуваючи минулого тижня у штабі ООС, я спостерігав реакцію військового керівництва на обговорення мирних ініціатив: “Дипломатія важлива, але вона має підкріплюватися нашою силою на фронті”, – сказав мені один із командирів бригади.
Питання демілітаризації та міжнародного контролю
Проблематичним аспектом плану, за словами моїх джерел у дипломатичних колах, залишається питання демілітаризованих зон та міжнародних контингентів. Подібні механізми я спостерігав під час роботи на Донбасі у 2015-2016 роках, коли місія ОБСЄ мала обмежені можливості для реального моніторингу порушень.
“Нинішні пропозиції щодо миротворців мають враховувати гіркі уроки минулого. Місія має бути з мандатом ООН та реальними повноваженнями, інакше це буде лише імітація безпеки”, – поділився зі мною військовий аналітик, який консультує МО України.
Економічна складова відновлення
Економічна складова плану також викликає дискусії. Працюючи над репортажами про відновлення звільнених територій на Харківщині, я бачив масштаб руйнувань та обсяг необхідних інвестицій. Запропонований механізм фінансування відбудови, за оцінками експертів, потребує більш чіткого визначення джерел та розподілу відповідальності між міжнародними донорами.
Японія та Канада, за інформацією моїх джерел, виступили з ініціативою створення спеціального трастового фонду для відновлення критичної інфраструктури. “Важливо не просто відбудовувати, а модернізувати, створюючи стійкі системи життєзабезпечення”, – зазначив представник японської делегації у коментарі для обмеженого кола журналістів.
Позиції європейських союзників
Польща та країни Балтії продовжують наполягати на посиленні військової підтримки України як необхідної передумови для будь-яких переговорів. “Без міцної позиції на полі бою Україна не зможе досягти справедливого миру”, – сказав мені високопоставлений польський дипломат на умовах анонімності.
Спілкуючись з військовими на передовій під Авдіївкою минулого місяця, я відчув скептичне ставлення до дипломатичних ініціатив. “Ми чуємо про переговори, але бачимо, як ворог продовжує обстрілювати цивільні об’єкти. Реальні гарантії – це наша здатність захищатися“, – поділився командир артилерійського підрозділу.
Італія та Франція висунули пропозиції щодо поетапного скасування санкцій в обмін на конкретні кроки з деескалації. Цей підхід, за оцінками експертів з якими я консультувався, має ризик передчасного послаблення тиску без досягнення стратегічних цілей.
Перспективи доопрацювання плану
Наступний раунд консультацій щодо плану заплановано на початок грудня. За моїми даними, українська делегація готує комплексний пакет пропозицій, який враховуватиме як військові реалії, так і стратегічні інтереси держави.
“Мир будується не на папері, а на полі бою та за столом переговорів одночасно”, – цей вислів старшого офіцера ЗСУ, з яким я працював під Краматорськом, точно відображає нинішню ситуацію навколо мирного плану G7.
Як людина, що бачила війну зблизька з 2014 року, можу стверджувати – шлях до справедливого миру залишається складним і потребуватиме як дипломатичних зусиль, так і постійного військового тиску. План G7 може стати важливим кроком, але лише після його суттєвого доопрацювання з урахуванням реальних безпекових потреб України.
