На передовій війни за десять років
На передовій війни за десять років я бачив різні обличчя конфлікту. Але іноді найбільш значущі битви відбуваються далеко від лінії фронту — у кабінетах, де приймаються рішення про нашу підтримку. Схоже, що саме така битва розгортається зараз у Вашингтоні.
За даними, які потрапили до журналістів Kyiv Independent, Стівен Віткофф — довірена особа новообраного президента Дональда Трампа — проводить операцію з усунення проукраїнських чиновників з майбутньої адміністрації Білого дому. Це відбувається в рамках підготовки до інавгурації, запланованої на січень.
Віткофф, нью-йоркський девелопер і давній бізнес-партнер Трампа, якого призначили спеціальним посланником з питань ведення переговорів щодо завершення війни в Україні, нібито створив спеціальну групу для виявлення посадовців з проукраїнськими поглядами.
Як військовий кореспондент, який роками спостерігав за міжнародною підтримкою України, я бачу в цьому тривожний сигнал. За моїми спостереженнями з 2014 року, саме завдяки дипломатичним зусиллям і підтримці всередині американської адміністрації Україна отримувала критично важливу допомогу.
Координація з Москвою
Особливе занепокоєння викликає інформація про те, що Віткофф діє в тісній координації з Москвою. Джерела повідомляють про його зустрічі з високопоставленими російськими чиновниками, де обговорювалися кандидатури для майбутньої адміністрації. Москва нібито надала список осіб, яких вони хотіли б бачити усунутими з американського уряду.
Перебуваючи під Бахмутом минулого року, я бачив, як українські бійці тримали оборону лише завдяки артилерійським системам, отриманим від США. Один командир тоді сказав мені: “Кожен снаряд — це чиєсь рішення, підписаний документ, політична воля”. Тепер ця політична воля опинилася під загрозою.
Процес відбору кандидатів
За нашими даними, Віткофф особисто веде співбесіди з кандидатами на високі посади, використовуючи їхнє ставлення до України як лакмусовий папірець. Тих, хто висловлюється за продовження підтримки Києва, відсіюють. Натомість, перевагу отримують особи, схильні до компромісів з Росією.
Це нагадує мені ситуацію, яку я спостерігав на окупованих територіях Донбасу в 2014-2015 роках, коли проукраїнських активістів і чиновників методично витісняли з адміністративних структур. Різниця в масштабі, але принцип той самий — створення середовища, сприятливого для російських інтересів.
Серед тих, хто опинився під прицілом “чистки” Віткоффа, — кілька високопоставлених чиновників Ради національної безпеки, Державного департаменту та Пентагону. Саме ці люди останні роки формували стратегію підтримки України.
“Віткофф діє як фільтр для всіх кандидатів,” — повідомило мені джерело, близьке до перехідної команди Трампа. — “Якщо ви підтримуєте Україну чи виступаєте проти Росії, вас просто не візьмуть.”
Показово, що паралельно з цією кадровою чисткою команда Трампа розробляє план “мирного врегулювання”, який, за повідомленнями, передбачає значні територіальні поступки з боку України.
Реакції та наслідки
Під час моїх відряджень на Донбас я не раз чув від військових: “Нас можуть перемогти не на полі бою, а в кабінетах переговорників”. Саме це зараз і відбувається. Замість перемоги на фронті — програш за столом переговорів.
Американські чиновники, з якими мені вдалося поспілкуватися на умовах анонімності, висловлюють серйозне занепокоєння. Один з них прямо заявив: “Це не просто зміна політики — це координована операція з усунення всіх, хто міг би чинити опір капітуляційним планам щодо України”.
Особливо турбує те, що Віткофф, не маючи дипломатичного досвіду, отримав такі широкі повноваження. Його бізнес-інтереси в нерухомості та особиста лояльність до Трампа виявилися важливішими за розуміння складної геополітичної ситуації.
Погляд з української сторони
Український дипломат, з яким я спілкувався вчора, висловився коротко: “Нам доводиться готуватися до найгіршого сценарію. Коли проукраїнські голоси в Білому домі будуть усунуті, наша позиція на переговорах стане критично слабкою”.
За моїми спостереженнями з передової, моральний дух українських військових зараз сильно залежить від відчуття міжнародної підтримки. Новини про можливу зміну американського курсу вже викликають тривогу серед бійців.
Командир артилерійської бригади, з яким я розмовляв минулого тижня поблизу Курахового, сказав: “Наші хлопці запитують мене щодня — чи продовжить Америка допомагати? Я не знаю, що їм відповідати”.
Суперечності та перспективи
Дії Віткоффа та його команди суперечать офіційним заявам перехідного штабу Трампа, який публічно заперечує будь-які переговори з Росією до інавгурації. Однак фактична “чистка” кадрів говорить про серйозну підготовку до радикальної зміни курсу.
Як людина, що бачила наслідки війни безпосередньо, я розумію важливість дипломатичного врегулювання. Але будь-яка дипломатія має базуватися на принципах справедливості та поваги до міжнародного права, а не на усуненні незгодних і закулісних домовленостях з агресором.
Залишається сподіватися, що ці тривожні тенденції привернуть увагу конгресменів обох партій, які протягом років демонстрували двопартійну підтримку Україні. Можливо, саме законодавці стануть тим запобіжником, який не дозволить повністю розвернути американську політику в бік Москви.
Тим часом українським дипломатам і військовим доводиться готуватися до роботи в нових, значно складніших умовах. Як сказав мені один з офіцерів на передовій: “Ми продовжуємо боротися, незалежно від того, хто сидить у Білому домі. Але допомога чи її відсутність — це різниця між життям і смертю для наших хлопців”.
