Останніми роками в українському медіапросторі спостерігається тривожна тенденція – збільшення кількості так званих SLAPP-позовів проти журналістів та видань. Ці позови стали інструментом тиску на незалежну журналістику та спробою змусити замовкнути тих, хто висвітлює важливі суспільні теми. Що ж таке SLAPP, чому вони небезпечні та як з ними борються українські медійники?
Що таке SLAPP-позови і чому вони небезпечні
SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) – це стратегічні позови проти участі громадськості. Їхня мета не досягти справедливості через суд, а виснажити відповідача фінансово, емоційно та часово, змусивши його припинити критику або розслідування.
“SLAPP-позови – це форма юридичного залякування”, – пояснює Людмила Панкратова, медіаюрист. “Навіть якщо такий позов зрештою буде відхилено, сам процес може коштувати журналістам або виданням значних ресурсів, які часто обмежені в незалежних медіа”.
Особливість цих позовів – непропорційно великі суми компенсацій, які вимагаються від журналістів чи видань, множинні позови в різних інстанціях, затягування процесу та використання інших тактик, спрямованих не на відновлення справедливості, а на виснаження відповідача.
Гучні випадки: “Квартал 95” проти медіа
Серед гучних SLAPP-позовів в Україні – справа студії “Квартал 95” проти кількох українських медіа. Після публікацій про продовження співпраці студії з російським ринком попри повномасштабне вторгнення, “Квартал 95” подав позови до видань з вимогою спростування інформації та компенсації моральної шкоди на суму 1 мільйон гривень від кожного ЗМІ.
“Ці суми абсолютно невідповідні реальним збиткам, якщо такі взагалі були”, – коментує Ігор Розкладай, медіаексперт. “Особливо з огляду на те, що публікації базувалися на фактах, які можна перевірити, і стосувалися питань суспільного інтересу”.
Журналісти видань, що потрапили під удар, заявляють: усі матеріали готувалися з дотриманням стандартів, а інформація була ретельно перевірена. Проте судові процеси забирають багато ресурсів та впливають на редакційну політику.
Справа Максима Буткевича
Показовим прикладом стала й ситуація з публікаціями про правозахисника та військовополоненого Максима Буткевича. Після виходу матеріалів, де висвітлювалася доля Буткевича в полоні, деякі видання отримали позови від осіб, опосередковано згаданих у публікаціях.
“Такі випадки особливо цинічні, адже використовують болючу тему військового полону як майданчик для тиску на медіа”, – зазначає Оксана Романюк, медіаекспертка. “Очевидно, що справжня мета – не захист репутації, а намагання стримати подальші розслідування та публікації на подібні теми”.
Як українські медіа протистоять SLAPP-позовам
Українські журналісти не залишаються осторонь проблеми і розробляють стратегії протистояння SLAPP-позовам. Серед них:
– Солідарність медіаспільноти – коли один ЗМІ потрапляє під тиск, інші медіа висвітлюють ситуацію та надають підтримку.
– Правова підтримка – створюються ініціативи з надання безкоштовної юридичної допомоги журналістам, які стали мішенню SLAPP-позовів.
– Адвокаційні кампанії – медійники наполягають на необхідності законодавчих змін для захисту від зловживання судовими позовами.
“Ми бачимо, що медіаспільнота об’єднується перед цими викликами”, – розповідає Вадим Міський, медіаексперт. “Журналісти розуміють: якщо сьогодні SLAPP-позов подали проти колеги, завтра він може бути спрямований проти тебе”.
Міжнародний досвід і законодавчі ініціативи
У розвинених демократіях проблема SLAPP-позовів визнана на законодавчому рівні. Наприклад, у багатьох штатах США діють анти-SLAPP закони, які дозволяють швидко відхиляти необґрунтовані позови та стягувати з позивачів судові витрати. Європейський Союз також розробляє директиву щодо захисту від SLAPP-позовів.
В Україні медійна спільнота розробила кілька законопроєктів, спрямованих на протидію SLAPP-позовам. Серед запропонованих механізмів:
– Запровадження процедури раннього відхилення необґрунтованих позовів
– Встановлення обмежень щодо сум компенсацій у справах проти ЗМІ
– Відшкодування судових витрат відповідача у випадку відхилення позову
“Законодавчі зміни – необхідний крок для захисту свободи слова в Україні”, – наголошує Тетяна Олексіюк, юристка з медіаправа. “Особливо зараз, коли роль незалежної журналістики як ніколи важлива для демократичного розвитку країни”.
Чому це важливо для суспільства
SLAPP-позови становлять загрозу не лише для окремих журналістів чи видань, але й для суспільства загалом. Коли медіа починають самоцензурувати свої матеріали через страх судових позовів, страждає право громадян на інформацію.
“Кожен SLAPP-позов, який досягає своєї мети – змушує журналістів замовкнути – це перемога не якогось конкретного позивача, а удар по демократичним принципам нашої держави”, – підсумовує Наталя Лигачова, голова ГО “Детектор медіа”.
Протидія SLAPP-позовам – це не лише боротьба за права журналістів, але й захист права кожного українця на отримання важливої суспільної інформації. Особливо у воєнний час, коли прозорість та підзвітність влади і бізнесу набувають критичного значення для національної безпеки.
