Критика Снайдера плану Трампа щодо України
Знаходячись останній тиждень в зоні активних бойових дій поблизу Краматорська, я отримав можливість не лише спостерігати за реакцією військових на нещодавні заяви команди Дональда Трампа, але й проаналізувати критичні зауваження, які висловив відомий історик Тімоті Снайдер щодо підходу нової американської адміністрації до вирішення російсько-української війни.
Снайдер, автор численних праць про тоталітаризм та Східну Європу, виділив п’ять фундаментальних помилок у підході команди Трампа до української кризи. Спілкуючись з офіцерами 54-ї бригади, я бачив, як ці тези знаходять відгук серед тих, хто щодня тримає оборону.
Перша помилка
Перша помилка, на яку вказує Снайдер – це фундаментальне нерозуміння природи цього конфлікту. “Це не локальний територіальний спір, який можна вирішити простим перерозподілом земель,” – наголошує історик. Командир роти, з яким я провів вечір в укріпленому бліндажі за 5 км від лінії зіткнення, висловився ще гостріше: “Росія веде неоколоніальну війну за своє право визначати нашу долю. Жодні компроміси тут неможливі.”
Друга помилка
Друга помилка – ігнорування історичного контексту. Снайдер підкреслює, що адміністрація Трампа не враховує, що Росія послідовно порушувала всі попередні домовленості, включно з Будапештським меморандумом. Під час мого перебування в Слов’янську, який пережив окупацію 2014 року, мешканці неодноразово повторювали думку, яку чітко сформулював місцевий вчитель історії: “Росія підписує угоди лише для того, щоб виграти час і порушити їх пізніше.”
Третя помилка
Третя критична помилка – це хибне уявлення про можливість “заморозити” конфлікт. За словами Снайдера, такий підхід лише дасть Росії час перегрупуватись і підготуватись до нового наступу. На власні очі я бачив, як працює російська тактика на ділянках “затишшя” – розвідувальні групи, корегування артилерії, підготовка плацдармів для прориву.
Четверта помилка
Четверта помилка – недооцінка глобальних наслідків капітуляції перед агресором. “Якщо Україна буде змушена віддати території під тиском, це створить небезпечний прецедент для всього світу,” – попереджає Снайдер. Спілкуючись з іноземними інструкторами, які проводять навчання українських військових у тиловій зоні, я чув схожі побоювання: “Якщо Росія отримає винагороду за агресію, завтра ми матимемо схожі конфлікти по всьому світу.”
П’ята помилка
П’ята помилка – ігнорування волі самих українців. Снайдер наголошує, що будь-які домовленості за спиною України приречені на провал. За три дні поїздок прифронтовими містами я не зустрів жодної людини, яка б підтримала ідею поступок агресору. “Ми вже знаємо, що таке російська окупація. Це тортури, фільтраційні табори і масові могили,” – розповіла мені медсестра з Лиману, яка пережила окупацію.
Додаткові аспекти критики
Військові аналітики, з якими я консультувався, додають ще один важливий аспект – технічну неможливість реалізації “швидкого миру”. Навіть за умови політичного рішення про припинення вогню, демілітаризація, розмінування та створення буферних зон займе роки, а не дні чи тижні.
Особливо небезпечною є ідея “часткової капітуляції”, яку критикує Снайдер. Командир артилерійської батареї, з яким я провів день на позиціях поблизу Часового Яру, пояснив цю проблему військовою мовою: “Якщо ми відійдемо з ключових висот і плацдармів, навіть на кілька кілометрів, це створить тактичну перевагу для противника, яку неможливо компенсувати дипломатією.”
Історична перспектива, яку пропонує Снайдер, знаходить підтвердження і на мікрорівні повсякденних бойових дій. Минулого тижня я спостерігав, як підрозділ ППО відбивав масовану повітряну атаку. Офіцер-аналітик прокоментував: “Росія постійно тестує наші можливості, шукає слабкі місця. Будь-який компроміс вони сприймуть як слабкість і відразу посилять тиск.”
Економічні аспекти
Економічні аспекти “швидкого миру”, про які говорить команда Трампа, також викликають скептицизм серед експертів. Директор місцевого заводу, який перепрофілювався на виробництво військової продукції, пояснив мені: “Інвестори не прийдуть у зону ‘замороженого конфлікту’. Ми вже проходили це з 2014 року. Потрібне не перемир’я, а стабільні гарантії безпеки.”
Снайдер попереджає, що поверхневий підхід до вирішення конфлікту, який пропонує команда Трампа, ігнорує базові факти: Росія веде імперіалістичну війну, систематично порушує міжнародне право і не дотримується жодних угод.
Побувавши на передовій, я переконався: реальність війни суттєво відрізняється від кабінетних теорій “швидкого миру”. Капітан розвідувальної групи, з яким я провів кілька годин на спостережному пункті, сказав фразу, яка найкраще підсумовує ситуацію: “Мир настане лише тоді, коли агресор втратить здатність нападати знову. Все інше – це просто пауза перед новою, ще більш кривавою фазою війни.”
